Хрестоматія

СПІВЕЦЬ

«Це хто штурмує замок мій —

Хто в браму б'є піснями?

Гукніть його сюди скорій

На спів той перед нами!»

Король дав знак — побіг юнак,

Аби прибув старий співак

До короля в хороми.

«Уклін мій вам. пани ясні.

Уклін, чудовні пані!..

Які зірки! Зірки ж одні,

Незнані — несказанні!..

Та цю засліпливу красу

Хвалити годі, бо й несу

Свої дива на подив».

Склепились очі у співця

Під переливи струнні;

Мужніли рицарі з лиця,

Замріялись красуні.

Король вподобав гру та спів

І золотий ланцюг звелів

Співцю подарувати.

«Ланцюг свій рицарям даси,

Мені він не потрібен,—

Відвага їх чужі списи

На дріб ламає дрібен.

Чи канцлеру вручи свій дар,

Щоб мав ще й золотий тягар

До всіх, які він носить.

А я співаю, наче птах

Між віття на свободі,

І дяки більшої в світах

Мені шукати годі...

Але просив би я одне:

Вином вгостити зволь мене

Із чари золотої». ,

Він чару брав, він з неї пив:

«О живодайний трунок!

Всіх благ в господу, де за спів

Цей любісний дарунок!..

В добрі ж мене всяк згадуй лиш,

А богу дякуй що тепліше,

Мов я вам за напій ваш».

Переклав з німецької МИКОЛА ІГНАТЕНКО