З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)
СВІТ ПОЕЗІЇ
Поетична збірка
Урок 82. КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ «ГРІМ»
Мета: поглиблювати знання учнів про творчість поета Миколи Вінграновського, вчити розмірковувати над текстом, емоційно реагувати на художнє слово; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття, інтуїцію; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Фонетична зарядка
— Як крапає дощ? (Кап-кап-кап)
— Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр)
— Як гуде машина? (Гу-у-у)
— Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)
— Дмухніть на кульбабу.
2. Робота над скоромовкою
— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділяючи голосом дієслова.
Хом’ячок наш захворів —
Хтось холодним напоїв.
Хом’ячкові нудно в ліжку,
Ходить в гості сіра мишка.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша М. Вінграновського «Приспало просо просеня...» (с. 126).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Ось по небу кінь біжить,
З-під копит вогонь летить,
А під ним земля дрижить. (Грім)
— Творчість якого письменника ми вивчаємо?
— Чим особливі його вірші?
Микола Вінграновський оспівує свій рідний край, виражає свою любов до нього, захоплюється його красою. Сьогодні ми ознайомимося з поезією «Грім», у якій яскраво відтворена картиналітньої грози.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського «Грім» (с. 127-128)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Назвіть персонажів вірша.
— Хто його головний герой?
2) Словникова робота.
Мушу
умив
трусніть
навздогін
голубі
тремтів
щасливий
заговорила
— Прочитайте дієслова, потім — прикметники.
— В якому слові звуків більше, ніж букв? (Щасливий)
— В якому слові букв більше, ніж звуків? (Трусніть)
Фізкультхвилинка
3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.
— Який основний тон виберете для читання?
— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі. (Під час розвитку думки голос підвищується, наприкінці — знижується. Крапка вказує на завершення думки, вимагає зниження голосу.)
4) Читання учнями вірша в парі одне одному.
5) Виразне читання вірша учнями вголос.
6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Які дії, властиві живим істотам, виконують персонажі вірша?
— Як називається цей художній засіб? Якими звуками сповнений вірш?
— Прочитайте слова: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, трусніть. Які звуки в них найчастіше повторюються?
— Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?
— Як називається такий художній засіб?
— Знайдіть у вірші інші слова, які допомагають «почути» грім. Яким у вірші показано грім?
— Зазвичай грім лякає людей, але у цьому вірші грім показаний добрим дядьком, що допомагає дітям зібрати врожай, обтрусити гілки слив, груш:
I натрусив зі сливи слив,
Щоб легше було сливі.
— Навіть буркотіння грому, яке поет передає словами зі звуком «р», с буркотінням дядька, що хоче здаватися суворим, але насправді добрий.
7) Гра «Добери риму».
Гримів — ... (горів);
щасливий — ... (сливі);
гриміти — ... (на квіти);
навздогін — ... (грім);
згори — ... (яри);
груша — ... (дуже);
хоче — ... (очі);
собі — ... (голубі);
опустив — ... (слив);
грушу — ... (мушу).
8) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
2. Опрацювання рядків із твору Г. Квітки-Основ'яненка «Грім гуде...» (с. 128)
— Доведіть, що у вірші «Грім» і в рядках із твору Г. Квітки-Основ’яненка «вчувається» гуркіт грому.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
• Сьогодні на уроці я вчився...
• Мені сподобалося...
• Урок завершую... настроєм.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш (с . 127).
