І семестр
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ
Урок 46. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД...
Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; навчати аналізувати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам'ять, уміння узагальнювати, зіставляти; виховувати любов до художнього слова.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Ген стрибають на морозі
Три ворони на дорозі.
— Кар-кар-карІ
За скоринкою погнались,
На все горло розкричались:
— Кар-кар-кар!
Чі-чі-чі, чі-чі-чі! — Сидить Оля на печі.
Чів-чів-чів, чів-чів-чів! — Напечу я калачів.
Чу-чу-чу, чу-чу-чу! — Я сама їх напечу.
Ча-ча-ча, ча-ча-ча! — Дали Олі калача.
— Прочитайте, у кожному стовпчику знайдіть «зайве» слово.
аревб акліб
дбу цяисли
нсаос аворко
зарееб кжїа
(Сосна — хвойне дерево. Корова — свійська тварина.)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще читання вірша.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Послухайте вірш.
ПАДАВ ДОЩИК
Падав дощик, кап-кап-кап.
Сонечко сховалося.
Тільки чутно «кап-кап-кап»,
Пташечка злякалася.
— Яким звукосполученнями поет передає звуки дощу?
— Сьогодні ми читатимемо вірші, у яких ви зможете почути звуки, якими наповнені описані поетами картини.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
• Хтось відкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця ллється.
Як це явище зоветься? (Дощ)
• І шипить він, і ґелґоче —
Каже, що вкусити хоче.
Довгу шию витягає І немовби промовляє:
«Як вкушу, то буде знак.
Я — сердитий птах... (гусак)».
— Як пов’язані між собою дощ і гусак?
Вправа «Мікрофон»
Учні висловлюють свої припущення.
— Послухайте, як це зробив у своєму вірші поет Микола Вінграновський.
2. Виразне читання вірша вчителем
— Хто радіє дощу?
Читання слів «луною» за вчителем: срібнопад, сьогодні, серйозний, по калюжі.
Фізкультхвилинка
— З яким настроєм читатимемо вірш уголос?
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Як поет називає дощик? Чому?
— Де йде гусак?
— Яким ви його уявили?
— Якими звукосполученнями поет передає кроки гусака по воді?
Срібнопад — сад.
Калюжі — дуже.
Ляп — лап.
Діти читають хором:
• «накрапає дощ» (тихо);
• «дощ пускається сильніше» (голосніше);
• «злива» (голосно);
• «дощ слабшає» (тихіше);
• «дощ припинився» (читання припиняється).
Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб поглянути на глядачів.
Один учень читає, а інший мімікою ілюструє почуте.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Хто головний персонаж цього вірша?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати малюнок до вірша.
