II семестр
ОПОВІДАННЯ
СКРИНЬКА ЦІКАВИХ І ПОВЧАЛЬНИХ ІСТОРІЙ
Урок 105. ДОРОЖЧОГО ЗА ВІТЧИЗНУ НЕМАЄ НІЧОГО. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «ВЕРБА — МОВ ДІВЧИНА ЗОЛОТОКОСА»
Мета: вдосконалювати навички правильного й виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів; формувати оцінні судження; розвивати вміння передавати різні почуття під час читання; прищеплювати любов до Батьківщини.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»
Лобик гладенький, лапки ласкаві,
Клава на лаві і котик на лаві.
Котик Лапанчик муркоче на лаві,
Лагідно казку розказує Клаві.
Шу-шу-шу — чистомовки я пишу.
Ят-ят-ят — їх пишу для всіх малят.
Ки-ки-ки — їх говорять залюбки.
Ло-ло-ло — щоб чисте мовлення було.
Ла-ла-ла — Алла дівчинка мала.
Ли-ли-ли — в гості ми до неї йшли.
Ло-ло-ло — в Алли тісто підійшло.
Ла-ла-ла — пирогів вона спекла.
Ле-лє-ле — чаю Аллочка наллє.
Лі-лі-лі — ось лимони на столі.
Лю-лю-лю — дуже кисле не люблю.
Життя — шиття
шерсть — жерсть
дошивати — доживати
тушити — тужити
шаль — жаль
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання з пам’яті опису співу жайворонка.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Проливала дрібні сльози
Молода дівиця.
Полоскала довгі коси
У чистій водиці. (Верба)
— Що ви знаєте про цю рослину?
— Сьогодні ми ознайомимося з твором Василя Сухомлинського, у якому він пише про вербу.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання оповідання вчителем (с. 118-119)
— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання оповідання?
Віти коси
сумує тихо
щаслива тремтять
гніздечко золотокоса
прокидається зазеленіють
Читання слів «луною» за вчителем; «буксиром» у парах.
— Яке слово складається з двох частин? (Золотокоса)
Фізкультхвилинка
Самостійне напівголосне читання тексту учнями, кожен у своєму темпі.
4. Виразне читання тексту учнями за абзацами
5. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання
— З ким автор порівнює вербу, із чим — її віти? Доведіть свою відповідь за текстом.
— Прочитайте ті частини оповідання, у яких ідеться про щасливу дівчину — вербу.
— Хто щасливий разом із нею? Чому?
— У якій частині оповідання вжито слова сумує, зітхнула? Які почуття верби вони передають?
— Простежте, як змінюються почуття дівчини-верби зі зміною кольору її кіс.
— У яких рядках твору зосереджено його основну думку? Прочитайте.
Учитель читає речення з тексту, навмисне припускаючись помилок. Учні мають помітити помилку, прочитати речення правильно.
Як вилітає зі свого затишного (теплого) гніздечка, зелені коси тремтять.
Весною вона прилетить, і верба перестане журитися (сумувати).
Упав жовтий (золотий) листок і поплив кудись далеко-далеко.
За командою «кидок» — усі діти починають читати напівголосно текст. За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким самим чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів.)
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?
— Яка основна думка цього оповідання?
— Який висновок для себе зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати зміст оповідання за малюнками.
