Покоління відходить й покоління приходить, а земля віковічно стоїть! І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно. Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер... Всі потоки до моря пливуть, але море — воно не наповнюється: до місця, і звідки пливуть ті потоки — вони повертаються, щоб знову плисти! Повні труду всі речі,— людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням вухо... Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно,— і немає нічого нового під сонцем!..
