Сварог був дуже працелюбний, завжди зайнятий ділом бог-коваль. Бачив Сварог із небесної висі, як тяжко люди працюють, щоб заробити собі на хліб щоденний. Бачив, що їхній труд, їхні страждання далеко не завжди винагороджуються так, як це годилося б. І захотілося йому полегшити їхню працю. Отож і послав він людям на землю кліщі та навчив їх своєму ковальському ремеслу.
Насамперед показав, як викувати плуг і як ним орати землю. Хлібороби, які доти дряпали свої нивки дерев’яними мотиками, почали збирати у кілька разів більші врожаї пшениці та ячменю.
А коли на хліборобів напали із диких степів кочові племена, Сварог навчив, як захиститися від зайд (чужоземних загарбників). Він відкрив ковалям таїну кування мечів і броні. Кочівники, озброєні лише палицями та камінням, одержіли доброго одкоша і довгі віки не потикалися в Україну.
Велика всенародна любов і шана прийшли до Сварога після того, як він переміг кровожерливого змія-людоїда і тим самим врятував українців від постійної загрози. Адже вогнедихаючий змій раз у раз приповзав на землі наших предків і вимагав для себе молодих хлопців і дівчат, яких тут же пожирав на очах нещасних батьків. І ніхто не міг здолати змія, бо силу той мав величезну. Сварог викував сорокапудового плуга, ковальськими кліщами вхопив вогнедихаючого людоїда, запряг його в той плуг і почав орати. До тих пір орав, аж поки із змія дух вилетів.
Так не стало людожера. А велетенські борозни від того плуга лишилися на українській землі, їх і досі усі називають „змієві вали”.
Ось за такі добрі справи і боги, і люди визнали Сварога верховним богом. Так Сварог із бога-коваля перетворився на повелителя усього і всіх, володаря небесного вогню і світла, провісника долі живого і неживого, видимого і невидимого світів.
Багато добрих справ зробив Сварог. Він став охоронцем сім’ї, навчив людей легко і просто добувати вогонь кресалом та користуватися ним для своїх потреб. І це було дуже зручно, бо доти люди добували вогонь тертям палиці об палицю, а це потребувало багато часу і сили.
Довго і щасливо управляв Всесвітом трудолюбивий бог Сварог. А коли виросли і змужніли його сини – Дажбог-Сонце, Сварожич-Вогонь, старий Сварог вирішив спочити.
Тож бог-коваль залишив собі тільки ковальську справу, а управління Всесвітом передав синам, наділивши їх правом діяти в усьому на свій розсуд.
Петров Олександр
Украинская Баннерная Сеть