Ви коли-небудь були у соборі? Відчували той спокій, тишу, незбагненну легкість?
Буває, тільки переступиш через поріг храму, а почуваєшся, немов у іншому світі, навкруги відчуваєш якусь чарівну ауру, що захоплює, веде, навчає.Тут ти у неймовірній гармонії зі світом, з собою, врешті-решт зі своїми думками.
Наша душа неймовірно схожа із собором! Така ж свята, така ж незбагненна і так само манить до себе, приваблює. Чи хотілось тобі коли-небудь заглянути у чиюсь душу? Напевно, що так. Та не так це просто, як здається на перший погляд. Душа, немов скринька: дуже хочеться заглянути, роздивитися усе, але не завжди можна знайти ключик, щоб відімкнути її. І то дуже велика твоя заслуга, коли вдалося знайти його до чиєїсь “скриньки”, але водночас велика відповідальність, бо у твоїх руках усе єство, усі почуття тієї людини. І так важливо зберегти їх, розділити, зрозуміти...
Для кожного його власна душа – то скарбничка, в якій ми зберігаємо найдорожчі скарби: думки і почуття. То найдорожча часточка самого себе, власного Я. Святиня, власний собор, куди можна заглянути щомиті, щосекунди, постійно.
Здавалося б, вона так глибоко, така утаємничена. Та це хибне враження, бо одразу видно душу людини. Глянеш, а вона у твоїх очах, у твоєму погляді, у голосі, словах..
Душа, як і будь-що потребує якоїсь поживи, підкріплення, та не матеріальної, а духовної. Кожен відчуває, як хороше стає, коли зробиш щось добре...Це душа отримала задоволення, своєрідне підживлення. А як часто ми ранимо її різним брудом власного життя, злом, яке так згубно впливає на її стан. Частенько кожному із нас хочеться прочитати чи подивитись по телевізору якусь ліричну історію, послухати повільну, ніжну музику, цим самим відпочивши від шуму і хламу сучасності.Це знову ж таки наша душа прагне спокою, духовності.
Берегти собори наших душ від усіх згубних впливів життя, інколи його огидності – це обов?язок людства.
Не можна жити лише життям матеріальним! Може, ми забули, що у нас є душа? Потрібно жити згідно неї, таке життя приємніше, хоча, можливо, і важче... .
Травень 2005 рік
Степанова Анастасія В'ячеславівна
Украинская Баннерная Сеть
Видання об`єднує стислі перекази творів української літератури, які вивчаються за новою шкільною програмою в 5–12 класах. Тексти доповнені уривками з творів та коментарями. Збірка допоможе заощадити час при підготовці до уроку, випускних та вступних іспитів.
