О.С.Пушкін. чиє ім’я тісно повязане із золотим віком російської літератури. Був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це і казки. і балади, і ліричні твори, і повісті, і поеми, і романи.
О.С.Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії.
Наприклад, у баладі „Пісня про віщого Олега” поет змалював реальну історичну особу – київського князя Олега. Про подію, яку описано у творі, Пушкін дізнався із історичного літопису. І літопис, і балада мають містичний характер. Що дуже приваблювало поета, який вірив у пророцтва, гадання, талісмани.
Герой балади князь Олег зустрівся із старим чарівником і попросив повідати про час смерті. Пророцтво здалося дивним : смерть Олегу судилося прийняти від вірного улюбленого коня. Князь вирішив не випробовувати долю і підібрати собі іншого коня. Здавалося б, тепер Олег зможе жити довго. Дійсно, було ще багато битв, походів, поки герой не згадав про свого улюбленця і не дізнався, що той давно помер. Тепер уже князь розлютився на провісника і на себе, що так легковірно вчинив :
Що ж чарування ?
Коли б не послухав брехливих я слів.
Носив мене б кінь до останнього дня ! –
І хоче він бачить останки коня.
Знову здається, що можна полегшено зітхнути. Бо обминула Олега смерть : якщо кінь мертвий, то як він може стати причиною загибелі князя?
Та все-таки верх одержує містика. Вийшло так. Що князь справді прийняв смерть від коня свого : гадюка, що була у черепі загиблої тварини, ужалила Олега, від чого той помер. Можливо. Останньою в його свідомості була думка про те, що пророцтво здійснилося.
Вважаю, що головною думкою балади О.С.Пушкіна „Пісня про віщого Олега” є застередження про небезпеку від загравання з потойбічним світом. А якщо ти вже наважився поринути у містику, варто дослухатись до застережень.
Петров Олександр
Украинская Баннерная Сеть