Зимовими вечорами після Миколая, коли була зроблена всяхатня робота. Збиралася молодь в оселях самітніх вдів чи „солдаток” поспілкуватися, розважитися і водночас попрацювати. У багатьох твораз письменників ХІХ століття знаходимо опис вечорниць – народних дійств, що супроводжувалися піснями, жартами, припо-відками, легендами.
Дівчата приносили вишиванки, прядиво, інші речі, які дозволяли під час роботи співати чудових мелодійних пісень, розповідати кумедні історії з селянського побуту. Дуже часто на вечорницях влаштовували прощання нареченої з дівоцтвом, проводи хлопців наійськову службу. Юнакові дарували вишиту хусточку на той випадок, коли загине, щоб покрити голову. Дівчата співали сумні пісні про рекрутчину, бажали хлопцю бути сміливим, кмітливим. А якщо якусь красуню охопила туга за нареченим, що загинув на полі бою, то добре. Співчутливе слово молоді на деякий час заспокоюва-ло її серце, вселяло надію на краще.
Проведення вечорниць було не тільки розвагою, а й справжньою школою виховання юнацтва. Дівчата намагалися бути гордими, цнотливими, а хлопці – чесними, турботливими. Якщо хтось дозво-яв собі порушувати моральні норми, засуджувався громадою. На зібраннях молодь вчилася співати, танцювати, дізнавалася про щось нове, набувала навичок поведінки в гурті.
Дуже часто можна було почути з чиїхось вуст:”Слухайте, дівчата! Я вам розкажу. щоколись зі мною було...” І починалася оповідь небилиць, які були зароджені саме на вечорницях. Починає парубок оповідати про якийсь незвичайний випадок з життя, а інші жартують, додають щось своє. Так небилиця наповнюється новим змістом, та й кінцівка може бути не такою, про яку згадував спочатку оповідач. Жаль, що письменниками не була приділена належна увага запису небилиць ( крім Степана Руданського), бо вважалося, що вони не варті особливої уваги.
З пісень найбільшою популярністю користувалася жартівлива „Коли б я був полтавський соцький”. Звичайно, кожне село мало свій власний варіант, але головним було те, що в гумористичному плані викривалися негативні сторони народного побуту.
Наставав Великий Піст, вечорниці припинялися. Влітку їх замі-няла „вулиця”. Тож чекала молодь приходу зимових вечорів, щоб знову зібратися в гурт, примножувати красиві. Веселі й сумні обряди.
Петров Олександр
Украинская Баннерная Сеть
Скориставшись творами, запропонованими у цьому виданні, учні 5–11 класів ефективно підготуються до написання контрольних та іспитів. Тематика робіт повністю охоплює шкільний курс (згідно з новою програмою навчання) і відповідає вимогам до написання учнівських та абітурієнтських творів.
