Святослав – єдиний син княгині Ольги. Про його хоробрість знали всі сусідні держави. Бо князь усе своє життя провів у походах, у полі, зі своїми воїнами, які дуже любили мудрого ватажка.
На ворогів нападав не раптово, а посилав спершу посла. Який переказував воєнний виклик „ Іду на ви!” таким гарним звичаєм здобув Святослав шану навіть у недругів.
Багато воєн закінчив Князь Святослав переможно. Багато воєнної здобичі привіз в Україну. Одержував перемоги і над хозарами на Поволжі, і над болгарами на балканах. Літописці розповідають про славний похід князя на Царгород. Хитрі греки підкупили Святослава дорогими подарунками, які він роздав своїм прибічникам, а собі взяв тільки меч. Коли посли переказали про це імператорові, то він промовив : „ Це хоробрий вождь, коли він усе роздав, меч собі залишив; годі з ним воювати !”
Крилатими стали слова хороброго князя. Промовлені воїнам під містом Доростелем : „Нема вже нам де подітися ! Хоч неволею мусимо стати до бою, а не посоромимо ж землі руської та поляжемо тут кістьми, бо мертві сорому не мають. А втечемо, то буде нам сором на віки !”
Коли Святослав повертався з Болгарії до Києва, трапилося нещастя. Печеніги зрадливо напали на військо князя біля Дніпрових порогів і вирізали всю його малу дружину. Самого Святослава печеніги вбили, а з його черепа зробилив собі печенізький вождь чашу, окував її золотом і пив з неї вино. На тій чаші був такий напис : „ Чужого шука-
ючи – своє втратив !”
Загинув князь Святослав молодим – йому було лише тридцять років. Помстилися йому вороги за те, що не тільки захищав свої землі, а й ходив на чужі.
Але його спадкоємець – син Володимир – продовжив справу батька й примножив славу України.
Петров Олександр.
Украинская Баннерная Сеть