СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ
Справжнє ім’я та прізвище поетеси Лесі Українки — Лариса Косач. В одному з віршів письменниця написала: "Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає". У серці її завжди була Україна, тому й себе поетеса назвала Українкою.
Народилася Леся Українка у місті Новоград-Волинському 25 лютого 1871 року.
Мати Лесі була відомою українською письменницею. Батьки прищепили своїм дітям любов до рідного народу, його мови, історії, народних звичаїв.
Леся була надзвичайно обдарованою дівчинкою. З дитячих років вона захоплювалася літературою і музикою. Рано почала писати вірші. На жаль, ще в дитинстві Леся тяжко захворіла. І все життя їй довелося мужньо боротися з тяжкою хворобою, яка на той час була невиліковною. Через хворобу дівчинка не могла відвідувати школу. Початкову освіту Леся здобула вдома. Вона мала великі здібності до мов: вивчила грецьку, німецьку, французьку, польську, італійську, англійську мови.
Свій перший вірш Леся Українка написала, коли їй виповнилося дев’ять років. Він називався "Надія" і був присвячений тітці Олені.
У дев’ятнадцять років Леся Українка написала підручник зі стародавньої історії для своїх молодших братиків і сестричок.
Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року в місті Сурамі в Грузії. Похована в Києві на Байковому кладовищі.
У творчості поетеси є чимало віршів для дітей. Наприклад: "Вишеньки", "Літо краснеє минуло", "Колискова", "Мамо, іде вже зима", а також казки "Метелик", "Біда навчить", "Лелія" та інші.
