СВІТ ПРОЗИ

Оповідання

ОЛЕГ БУЦЕНЬ

Олег Буцень змалечку писав вірші і мріяв про подорожі — не ближче як у джунглі Африки чи на Південний полюс. «Та не так часто діється, як у дитинстві мріється» — так сказав у зрілому віці письменник, адже його дитинство перервала війна, і фантазії довелося змінити на шинель і гвинтівку. Олег Буцень є автором дитячих книжок «Що розповів Калачик», «З ранку до вечора», «Так чи не так» та інших. Герої його творів кмітливі й винахідливі мрійники, що нагадують самого письменника.

• Прочитай оповідання, уявляючи, що відбувається. Стеж, як змінюється настрій хлопчика.

АЙСТРИ

Побачив Сергійко у дворі сестру Юлю й одразу до неї:

—  Дивись, які насінинки, — і розтулив кулак. — Із них айстри будуть. Дядько Семен мені дав.

—  Дай мені, — попросила Юля.

—  Не дам, я сам посаджу!

Дуже схотілось Юлі виростити свої квіти. Вона вже давно про це мріяла.

—  Хочеш, — запропонувала вона братові, — бери за них мої кольорові олівці.

Повагався трохи Сергійко і згодився: виміняв олівці на чотири насінинки, а решту собі залишив.

Посадила Юля насінинки в горщик. Щодня поливала. А як з’явилися стебельця — горщик на балкон поставила, щоб і сонце пестило квіти, і дощик напував. Чудові в неї виросли айстри! А Сергійкові насінинки так і лишились лежати в коробочці.

Прийшли якось до мами гості, побачили квіти та й кажуть:

—  Гарні які! Де ви їх дістали?

Почервоніла Юля від похвали і зніяковіло усміхається.

А тут Сергій де не візьмись:

—  Це мої айстри.

—  Як це твої? — здивувалась Юля.

—  А я ж тобі насінинки дав! Пам’ятаєш?

—  Так то ж насінинки, а не квіти.

—  Ну то й що? Значить, і квіти мої.

—  Так чи не так?

• А як вважаєте ви? Поділіться своїми міркуваннями один з одним.