ПОЕТИЧНА ЗБІРКА

ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ

ТЮХТІЙ І ТОРОХТІЙ

Товаришували двоє.

Звався один — Тюхтій,

другий звавсь — Торохтій.

Один одному вдячні обоє.

Бо що той не каже, то цей вірно слуха,

соловіє1, розвісивши вуха, —

ну й Тюхтій! — тюхтіям всім на подив,

незворушний за будь-якої погоди.

А Торохтієві ж і догодить такий!

Дай лишень набалакатись, не перебий.

Язик йому на веретені ходить, торохтить

Солоха, наче бочка з горохом:

«Карась-карась-лин...

Карась-карась-лин...

Я у батька мудрий син».

А який там мудрий, коли того розуму трохи.

От куняв Тюхтій, як завше,

1 Соловіти — тут: ставати в’ялим, сонним.

і схід сонця, й грозу проспавши.

І, за ґудзик його вхопивши,

Торохтій натріщав зо три копи вже.

Коли це... та й бува ж бо! —

Жар-птиця влетіла і присіла...

Єй-єй, не брешу... Присіла!

Може, раз на тисячу років трапляється,

що жар-птиця комусь на диво з’являється.

Глянь! хай світло ув очі бризне.

Хоч пір’їну-мріїну затисни!

Глянь! Жар-птиця жахтить1...

Та наш Торохтій ніяк не вибалакається —

аж язик полискує.

А Тюхтій носом посвистує — спить.

І зорила2 на них жар-птиця, зорила —

засміялась... Та й полетіла.

Ех... один проспав диво з див,

другий — про-то-рохтів.

Обоє рябоє!

• Прочитай, як описано у вірші Тюхтія й Торохтія. Якими їх зобразив художник?

• Чи схожі між собою герої вірша? Чим саме?

• Чому Тюхтій і Торохтій упустили жар-птицю — шанс на успіх у житті? Знайди відповідь у тексті.

• Як ти розумієш виділені вислови?

• Доповніть речення, скориставшись художніми образами Володимира Коломійця.

Устане раненько, нагодує, теплом зігріє мене бабуся —    

Щоб не проґавити своє щастя, не будь ... і ... .

1 Жахтіти — яскраво світитися.

2 Зорити — пильно вдивлятися.