ДМИТРО ПАВЛИЧКО

Погляд у криницю

Я розумію світло. Це — душа.

Любові й космосу глибини. Жертва.

Блиск розуму. Благословення миру.

Палання рук. Веселощі трави.

А що таке темноти? Можливо, це — печаль самотності.

Дух каменя. Жало злоби. Липкі

Пов'язки мумій. Заздрість ненаситна.

Але без темряви свою снагу

Не може сяйво людям об'явити;

Потрібна ніч знесиленим очам.

Тьма смерті очищає джерело

Людського зору, як пісок підземний —

Ті води, що прозріють у криниці.

Був день, коли ніхто не плаче, та я здригнувся так, неначе твоє ридання почув здаля.

Я знаю — ти не заридала,

А в світі, що гуде й гримить,

Мене лиш пошепки назвала,

До себе кликнула в ту мить.