УРОК 37

Тема. Борис Олійник. Народне визнання сучасного українського поета. Вічна проблема життєвого вибору, стоїчної позиції («Вибір»).

Мета: ознайомити учнів з основними фактами життєвого й творчого шляху Б. Олійника, змістом поезії «Вибір»; вчити проводити аналогії з власними спостереженнями та міркуваннями, визначати роль художніх засобів; розвивати навички виразного читання; виховувати активну життєву позицію.

Обладнання: портрет Б. Олійника; аудіозапис «Пісні про матір» на слова Б. Олійника у виконанні Т. Повалій; ілюстрації із зображенням лебедя та журавлиного ключа; плакати з написами: «Краще в життя ввійти клітиною ночі тихенько», «Краще в житті летіти, гриміти, і ... згоріти», «Не визначився».

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Літературна анкета.

(Учні підтверджують тезу вчителя словом «Так» або заперечують словом «Ні»),

• Анапест — трискладовий віршовий розмір з наголосом на другому складі. (Ні.)

• Ямб — двоскладовий віршовий розмір із наголосом на другому складі. (Так.)

• Хорей — двоскладовий віршовий розмір із наголосом на першому складі. (Так.)

• Амфібрахій — трискладовий віршовий розмір із наголосом на останньому складі. (Ні.)

• Дактиль —- двоскладовий віршовий розмір із наголосом на першому складі. (Ні.)

• Амфібрахієм написано відому поезію В. Сосюри «Любіть Україну!» (Так.)

• Вірш В. Сосюри «Сад» належить до патріотичної лірики. (Так).

• Поезія «Васильки» В. Сосюри належить до інтимної лірики. (Так.)

• В. Сосюра у байці «Магнат» однойменно називає Осла. (Так).

• Анафору використовує В. Сосюра у вірші «Любіть Україну!» (Так.)

• Польові квіти надихнули В. Сосюру на створення вірша «Васильки». (Ні.)

• В поезії «Сад» підкреслено життєдайні сили нації, котра навіть після найбільших нещасть і випробувань самооновлюється і торжествує. (Так.)

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Прослуховування аудіозапису «Пісні про матір» на слова Б. Олійника.

2. Слово вчителя.

— Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: «Якщо ти в дитинстві не навчився бачити в очах матері її душу, то на все життя залишишся моральним калікою». Порівняйте ці слова із прослуханою щойно «Піснею про матір», зробіть висновки.

— Чи може ставлення поета до матері бути дзеркалом його ставлення до Батьківщини? Чому?

— Саме про поета, викупаного маминою кришталевою чесністю та батьковим патріотизмом, ми будемо вести мову на сьогоднішньому уроці. А ім'я цього поета — Борис Олійник.

Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка Новосанжарського району Полтавської області в сім'ї газетного працівника. Ілля Іванович і навчив п'ятирічного Бориса читати. Спочатку батько працював інструктором у газеті, а перед війною став її редактором. Коли наближалися фашистські танки до Нових Санжар, батько маленького Бориса віддав наказ закопати типографські шрифти і пішов добровольцем на фронт, хоча мав травмовану руку.

Мати погодилася на евакуацію з малим сином, оскільки територія була окупована. Проте автоколона з біженцями була розбомблена німецькими літаками, а нещасну матір з дитям у погребі переховувала чужа стара жінка. Після того, як фронт перекотився над їхніми головами, довелося повертатися в рідне село, додому. У 1943 р. село було звільнене від фашистів. Відразу відкрили школу для дітей. Навчання Борисові давалося легко, і вже в п'ятому класі він писав нариси і замітки у місцеву газету, де ще пам'ятали його полеглого на війні батька. У 1948 р. районна газета опублікувала його вірш, а в наступному році Борис дебютував як поет у «Зірці» — республіканській газеті для учнів. Будучи у 8 класі, Олійник почувався рівноправним членом редакції і виконував посильну для нього творчу роботу. У 1953 р. вступає до Київського університету ім. Т. Шевченка на факультет журналістики.

Хвилюючу мить першого визнання пережив Б. Олійник у 1957 р. під час республіканського конкурсу молодих поетів, коли отримав першу премію.

Першою книгою цього митця стала документальна повість «За Сіверським Дінцем», яка побачила світ у 1959 році, а в 1962 р. вийшла перша збірка поезій — «Б'ють у крицю ковалі» — про повоєнні часи. Творчий доробок поета нині — понад 40 книг: «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973) ...

У 1983 р. Борис Ілліч став лауреатом Шевченківської премії, а в часи Незалежності — Героєм України.

У наш час Б. Олійник продовжує працювати на ниві літератури, часто виступає по радіо, де має свою передачу на телебаченні. Був депутатом Верховної Ради України.

У своїх публіцистичних працях порушував питання української мови, духовності, екології, наслідків Чорнобильської катастрофи.

Творчість Б. Олійника — це яскравий взірець великого таланту.

3. Творче завдання.

— З чим у вас асоціюється слово «вибір»? Напишіть або намалюйте свою відповідь.

4. Виразне читання вірша «Вибір».

5. Обмін враженнями.

6. Словникова робота.

Легіт — вітер;

від'ячали — відкричали;

сурмлять — трублять;

загадали — тут: запропонували.

7. Народознавча хвилинка.

(Розповідає заздалегідь підготовлений учень, використовуючи ілюстрації).

— За народними повір'ями, лебідь співає лише один раз у житті, перед смертю, тому ячання лебедів — провіщення смерті. Курликання журавлів — віщування довгого життя, здоров'я, особливо навесні.

8. Бесіда за змістом поезії «Вибір».

— Чому вірш називається «Вибір»? (Перед людиною завжди стоїть вибір: прожити життя тихо, спокійно, байдуже чи бути небайдужим до всього, боротися...)

— Який вибір зробив кожен із персонажів? Чий вибір ви схвалюєте?

— Чого прагнете досягнути у житті ви? Яким має бути ваш вибір?

— У якому випадку слава може облагородити людину?

— Як до слави ставиться ліричний герой? Поясніть його життєву позицію.

— Сформулюйте тему та ідею поезії «Вибір».

9. Поетичний практикум.

— Випишіть уривок з вірша та визначіть його віршовий розмір.

Над што'рмом, над ш'абельним збли'ском,

Над ле'готом те'плим в жит'ах _

Гойда'ється вічна коли'ска

Мая'тником життя'.

(Тристопний амфібрахій у поєднанні в останньому рядку з хореєм та ямбом.)

10. Виразне читання поезії учнями в парах з метою пояснення символічного образу Маятника життя та виразу «лаврова почесть».

III. Закріплення вивченого.

1. Інтерактивна технологія «Обери позицію».

На дошці вчитель прикріплює плакати: «Краще в життя ввійти клітиною ночі тихенько», «Краще в житті летіти, гриміти, і ... згоріти», «Не визначився».

Учні повинні не лише обрати місце біля плакатів, а й довести свою позицію, використовуючи приклади з літератури та власного життя.

2. Заключне слово вчителя.

— Січовики при виборах останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського на великій раді бажали йому журавлиного крику і лебединого віку, оскільки журавель кричить тільки на волі, а вік лебедя довгий.

Тому я вам бажаю журавлиного крику і лебединого віку при активній життєвій позиції.

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Складіть твір-мініатюру на тему: «Чого я прагну досягнути у житті?» Навчіться виразно читати та аналізувати поезію Б. Олійника «Вибір».