Урок № 67 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. М. ТРУБЛАЇНІ. «ШХУНА “КОЛУМБ”»
Мета: поширювати читацький кругозір шляхом ознайомлення з ідейно-художнім змістом творів позапрограмового, зокрема з повістю М. Трублаїні «Шхуна “Колумб”»; стисло опрацювати життєвий і творчий шлях письменника; розвивати творчу уяву, пам’ять, вміння виразно читати, при цьому коментуючи і наводячи необхідні аргументи; робити ґрунтовні висновки; формувати естетичний смак учнів; виховувати почуття пошани до творчості М. Трублаїні; поваги до рідної літератури, культурних надбань нашого народу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет М. Трублаїні, бібліотечка-виставка його творів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
• Який жанр художньої літератури називається повістю?
• Що таке пригода? Які пригодницькі твори ви вже читали? Чим вони сподобалися?
• Яку користь отримує людина від читання книг?
• Доведіть, що книга вчить життю.
• Що допомагає героям художніх творів долати будь-які труднощі, негаразди?
III. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Основний зміст уроку
Моя мета — запалити юних читачів бажанням
стати дослідниками,
моряками, авіаторами, інженерами, вченими,
що перемагають усі стихії.
М. Трублаїні
1. Життя і творчість М. Трублаїні. Матеріал для вчителя й учнів
МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ
(1907-1941)
(Микола Петрович Трумблаєвський)
Іде громадянська війна. Багато людей зібралося біля поїзда, який відправляється на фронт. Разом із дорослими намагається проштовхнутися і якийсь хлопчина. Та далі приступок вагона не може зробити й кроку. А поїзд вже набирає швидкість. Дитячі рученятка ослабли — і хлопець отямився в бур’яні. Неподалік лежала його торбина. І нестерпно боліла нога. Знайшов його обхідник колії і відніс до лікарні, яка була недалеко. На щастя, нічого серйозного, лишень трохи покалічена нога. Так Микола Трублаїні у тринадцять років самовільно хотів утекти на фронт, щоб разом з дорослими мужньо битися з ворогом.
Народився письменник у селі Вільшанці, на Вінниччині. Сім’я жила в убогій хатині, біля якої завжди стояла вода. Нестатки й скрута змусили батька, Петра Гнатовича, йти на заробітки в Сибір, де він працював на лісорозробках. Миколу виховували мама й бабуся.
Мама, Євгенія Яківна, працювала вчителькою і часто брала хлопчика з собою на роботу. Він дуже любив сидіти на маминих уроках. А коли Євгенія Яківна щось запитувала учнів, Микола й собі піднімав руку. Мав чудову пам’ять, був веселий і непосидючий. У п’ять років непогано читав. Мама змалку привчала його берегти взуття, одяг кожну річ класти на своє місце. Коли випадали глибокі сніги, хлопчик повинен був прогорнути стежку. А ще натопити разом з бабусею піч, щоб мамі було тепло, коли вона повернеться з роботи. Коли підріс, полюбив читання і математику. Задачі розв’язував дуже швидко. У характеристиці за четвертий клас написано: «Наділений щасливим хистом наслідування голосів людей, птахів».
Бабуся, Любов Устимівна, мала багато внуків, але чи не найбільше любила малого Миколу. Для нього вишила подушечку, на якій він міг годинами лежати і слухати її диво-казки. А знала бабуся їх багато, навіть сама творила зі своєї багатющої уяви. Інколи для внучка співала народні пісні. У сім’ї в них гарно співав і дід Гнат, а батько мав такий приємний голос, що якийсь час співав навіть у церковному хорі. Служила бабуся в той час у монопольці, тому частенько приносила хлопчикові якісь ласощі. Він удома з усіма поділиться, ще й на вулицю понесе друзям, які з нетерпінням чекали на нього. Не лише для того, щоб посмакувати цукерки, а щоб десь там, заховавшись у бур’янах і затамувавши подих, слухати цікаву книжку, яку читає Микола...
Микола Трублаїні багато подорожував. Враження від побаченого занотовував у дорожньому щоденнику, а потім переказував у своїх численних оповіданнях і нарисах. З юними читачами розмовляв серйозно, відверто, як із рівними. Він знайомив їх з життям народів Сибіру, Чукотки, Якутії, Камчатки, Карелії, Помор’я, Кавказу, Криму. У дитячу літературу ввів нових героїв — штурманів, боцманів, кочегарів, юнг, морських мисливців, яких добре знав сам. Щоб потрапити на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке», на якому не було місця для ще одного кореспондента, Микола Трублаїні склав іспити на кочегара і став повноправним членом команди. Мати, котра дожила майже до сторічного віку, пишалася своїм сином.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, письменник добровільно іде на фронт. В одному з боїв біля Мелітополя був поранений осколком бомби. Вночі з 5 на 6 жовтня у санітарному поїзді, що слідував на Ростов, Микола Трублаїні помер. Похований у братській могилі разом з іншими бійцями біля залізничного насипу недалеко від міста Ровеньки.
2. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору М. Трублаїні «Шхуна “Колумб”»
2.1. Виразне читання або переказування цікавих, на думку учнів, епізодів твору.
2.2. Тема: розповідь про життя людей острова Лебединого, цікавий винахід професора Ананьєва, за який відбувається боротьба між підлітками та жорстокими іноземними піратами.
2.3. Ідея: возвеличення любові до рідного краю, прагнення боротися з його ворогами, навіть якщо для цього потрібно пожертвувати життям; уславлення доброти, чуйності, уваги, небайдужості до горя ближнього; засудження жорстокості підступності, корисності, хитрості (Анч), зрадництва (Ковальчук).
2.4. Основна думка: людина перевіряється у складних життєвих випробуваннях; тільки мужній, сильний, порядний може отримати перемогу надворогом і допомогти ближньому.
2.5. Жанр: пригодницька повість.
Пригодницьким називається твір, сюжет якого наповнений великою кількістю пригод і незвичайних подій. У ньому багато цікавих епізодів, у яких героям загрожує небезпека, а часто — навіть загибель, але вони чудом рятуються. Пригоди головних героїв — це результат їхніх прагнень і вчинків, їхньої веселої вдачі.
2.6. Проблематика твору:
• життя і смерть;
• добро і зло;
• любов і ненависть;
• щирість і підступність;
• вміння долати будь-які труднощі;
• самопожертва;
• винахід, його подальша доля.
2.7. Композиція.
Твір складаться з чотирьох частин та епілогу.
I частина — 24 розділи;
II частина — 27 розділів;
III частина — 13 розділів;
ІV частина — 10 розділів.
Експозиція: знайомство з мешканцями острова Лебединого; рішення професора Ананьєва дослідити якість і специфіку піска на острові.
Зав’язка: завдання агента № 22.
Розвиток дії: пригоди Марка Завірюхи, Ясі Знайди, Люди Ананьєвої під час їх боротьби з Анчем.
Кульмінація: звільнення шхуни «Колумб» та її команди від переслідувань Анча, ув’язнення агента.
Розв’язка: прагнення водолазів допомогти Люді виявилися марними, дівчина померла; епілог.
2.8. Сюжетні лінії.
• Життя родини Завірюх.
• Особисте життя професора Ананьєва, його професійна діяльність.
• Доля Ясі Знайди.
• Шхуна «Колумб» — герой твору, навколо якого розгортаються події.
2.9. Бесіда за питаннями.
• Хто такий Колумб? Що вам відомо про нього?
• Чи є вірним твердження: «Яку назву дано човну або пароплаву, так він і попливе»?
• В чому було призначення шхуни?
• З чим пов’язано те, що у Бойчука часто збиралися сусіди-рибалки?
• Опишіть шхуну, звертаючи увагу на її практичне призначення.
• Яким чином нерухому шхуну вирішили застосувати у Рибтресті?
• Яким був склад команди?
• Як Марко потрапив на шхуну юнгою?
• За що Очерет поважав Марка?
• В чому полягала специфіка завдання агента № 22.
• Чим закінчилося змагання серед хлопців і дівчат з плавання?
• Через що виникла сварка інспектора Ковальчука і рибалками шхуни?
• Чому Знайду на Лебединому острові вважали за дефективну? Яка трагедія сталася з нею?
• Чим був цінним пісок на Лебединому острові?
• Чому Ковальчук вимушений був погодитися на умови Анча — допомагати йому?
• Через що Анчу не вдалося отруїти професора Ананьєва?
• Як Знайда сприйняла подарунки Максима, Левка, Люди?
• Чому Марко вирішив на якийсь час стати Шерлоком Хомсом?
• Яким був план Анча щодо знищення шхуни?
• Через що злочинний план щодо знищення «Колумба» не був виконаний?
• Завдяки кому шхуна залишилася цілою? Яких зусиль було докладено Максимом для цього? Як це характеризує героя?
• Назвіть ситуації, коли Максимові пригодилися знання азбуки Морзе.
• Якої шкоди завдав підводний піратський човен?
• Яких страждань зазнали Марко, Яся, Люда, перебуваючи у підводному човні?
• Як Марко і Яся врятувалися від пожежі на «Антопулосі»?
• Що трапилося, коли «Колумб» підібрав Анча зі своїм товаришем на палубу шхуни?
• Яким чином Яся, залишивши шхуну, ризикуючи власним життям, допомагала полоненим шхуни позбавитися пиратів?
• У яких умовах перебувала Люда у затонулому підводному човні? Як вона боролася за виживання?
• Чи вдалося спасти Люду? Що було зроблено для цього водолазами?
• Як склалася подальша доля героїв повісті?
• Чому вчить нас даний твір?
V. Підсумок уроку
Бесіда за питаннями
• Чи хотіли б ви мати власну шхуну? Якщо так, то з якою метою?
• Чим вразив вас твір М. Трублаїні «Шхуна “Колумб”»?
• Стисло висловіть припущення стосовно того, як склалася подальша доля героїв повісті
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності
VII. Домашнє завдання
Знати ідейно-художній зміст твору І. Сенченка «Рубін на Солом’янці», скласти питання та тестові завдання до нього.
