X. ЛІТЕРАТУРНЕ КОЛО

УРОК 86 Шевченкові твори сяють, мов зорі

Матеріал уроку. Тарас Шевченко «Що воно там, за горою?» (уривок з повісті «Княгиня»).

Мета. Ознайомити учнів з деякими відомостями про раннє дитинство Т. Шевченка; розвивати навички виразного читання; вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного; виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією великого Кобзаря.

Обладнання. Портрет Т. Шевченка, автопортрет, ілюстрації з життя і творчості поета.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми уроку.

1. Бесіда.

   — Хто впізнав людину, яка дивиться на нас із глибини часу?

   — Хто такий Тарас Шевченко?

   — Що означає слово «автопортрет»?

   — Де і коли народився Тарас?

   — Хто його батьки?

   — Що ви знаєте про його дитинство?

2. Вірш Лесі Хрипливої про Т. Шевченка.

До мене сьогодні всміхнувся Шевченко

з картини, що там на стіні.

Читає пісні його залюбки ненька.

Розказував батько мені,

як вівці він пас — ще малий був хлопчина,

а виріс великий дав дар:

для всіх поколінь, для всієї Вкраїни, цю книгу,

що зветься «Кобзар».

Як книгу святу берегли ми завзято,

з собою забрали у світ,

як слово Тараса завжди зберігати,

великий усім заповіт.

Буду й я любити Вкраїну рідненьку,

то може й мені ще не раз

з картини ласкаво всміхнеться Шевченко —

наш Батько, великий Тарас.

Леся Храплива

3. Мовна розминка (відтворити вірш Т. Шевченка).

Унашімраїназемлі

нічогокращогонемає,

яктаяматимолодая

зсвоїмдитяточкоммалим...

(У нашім раї на землі

нічого кращого немає,

як тая мати молодая

з своїм дитяточком малим...)

III. Сторінками дитинства Тараса Шевченка.

1. Слово вчителя.

Щороку, в березні, Україна відзначає дні, які в народі називають «шевченківськими».

9 і 10 березня день народження і день смерті поета. А між ними — ціле людське життя. Недовге життя — лишень 47 років. Саме стільки було відміряно Шевченку долею:

24 рок» — у кріпацтві

10 років — на засланні

13 років — вільна праця.

Народився Тарас Григорович Шевченко 1814 року в селі Моринці на прадавній українській землі Черкащини, в бічній хатині кріпака Григорія Шевченка. Це село належало багатому поміщику Енгельгардту.

В той час, коли народився Тарас, в Україні панувало кріпацтво. Кріпаки були такою ж власністю пана, як будинки, земля, майно. Пан міг продати кріпака, обміняти його на коня чи будинок, розлучити батьків з дітьми. Кріпаки не мали права кудись виїхати чи самі вирішувати якісь свої справи — усе вирішував поміщик.

За велінням пана Енгельгардта, Шевченки переселилися в село Керелівку, де і минуло дитинство Тараса.

2. Читання уривка з повісті «Княгиня».

— Послухайте, як Тарас Шевченко у своїй повісті «Княгиня» описав своє село, хату, квітник, сад.

(Вчитель читає до слів «такого саду нема на цілому світі».)

Причілок — бокова стіна будинку.

Клуня — будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння й т. ін.; стодола.

3. Слово вчителя.

«Квітник — улюбленець моєї незабутньої сестри, моєї ніжної няньки». Цією ніжною нянькою була сестра Катруся, яку Тарас дуже любив і яка замінила йому маму, що пропадала цілими днями на панщині. В родині були ще сестри Ярина і Марія (померла рано) та брати Йосип і Микита.

Тарас ріс допитливим хлопцем. Він любив слухати бувальщини, розповіді старших про старовину. Батьки з ранку до ночі працювали на панщині, а малий Тарас залишався вдома з дідом Іваном і захоплено слухав його розповіді про ті часи, коли не було кріпацтва, про козаків, про Січ. У хлоп’ячій уяві поставали героїчні картини минулого, про які він згодом напише у своїх творах.

Коли Тарасові виповнилося вісім років, батьки послали його до школи.

Важким було життя селянської дитини. Але ввечері приходила добра ласкава мама, хоча й стомлена важкою працею, голубила свого малого Тараса, співала колискову, розказувала казку. Мами не стало, коли хлопчикові було всього дев'ять років. Батько одружився вдруге. В хату прийшла мачуха, в якої було троє своїх дітей. Мачуха відразу незлюбила малих Шевченків, а особливо Тараса, який був чутливим до всякої несправедливості. Одного разу, коли мачушин син Степан вкрав у москаля три срібних монети, підозра, звісно, впала на Тараса, і його сікли різками цілих три дні. Лише згодом з’ясувалося, хто справжній злодій. Пізніше Шевченко напише: «Хто хоч раз бачив мачуху і зведених дітей, той бачив пекло».

Коли Тарасу виповнилося 12 років, помер і батько.

Там батько, плачучи, з дітьми

(а ми малі були і голі),

не витерпів лихої долі,

умер на панщині...

Помираючи, батько сказав: «Синові моєму, Тарасу, з мого хазяйства нічого не треба: з нього буде або великий чоловік, або велике ледащо...».

Після смерті батька почалися справжні поневіряння. Тарас пасе громадську череду, наймитує в дяка, носить воду школярам. «Ходив я постійно в латаній-перелатаній сорочці, а про чоботи й шапку і мови не було ні влітку, ні взимку», — так згадував він своє дитинство.

IV. Образ поета у повісті «Княгиня» (продовження).

1. Читання вчителем до слів «білою бляхою вкрита».

   — Чи зустрічались вам слова, значення яких потрібно пояснити?

2. Словникова робота.

Левада — присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами.

Царина — околиця, край села.

3. Читання уривка учнями мовчки.

4. Вибіркове читання.

   — Прочитати опис саду.

   —  Що сказано про струмок? Знайти і прочитати.

   —  Про що мріяв хлопчик? Прочитайте.

   —  Чи любите ви мандрувати?

   —  Розкажіть цікавий випадок, який трапився з вами під час мандрів.

V. Пошукова робота.

ненька (ніжна)                  стріха (солом'яна)

сестра (незабутня)           бляха (біла)

хата (стара)                      церква (трибанна)

VI.  Підсумок уроку.

   —  Хто такий Т. Шевченко?

   —  Що нового ви дізнались про поета?

VII. Домашнє завдання.

Читати та переказувати уривок з повісті «Княгиня». Розповідати про дитинство Т. Шевченка.