З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)
СВІТ ПРОЗИ
Повість
Урок 108. ПОВІСТЬ. РІДНИЙ КРАЙ — ЗЕМНИЙ РАЙ. МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ «ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ» (продовження)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з уривками з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити характеризувати дійових осіб, оцінювати їхні вчинки; розвивати зв'язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до рідного краю.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель читає вірш.
Як приємно, друзі, що у нашій мові є слова чудові:
Теплі і добренькі — різнокольорові.
Злі слова й холодні — темнокольорові.
Зростаймо, любі діти, серед добрих слів,
Серед шепоту дібров і рідних гаїв,
Щоб талант і щастя кожен з вас зустрів.
— Культурною і вихованою вважаємо людину, яка під час спілкування виявляє повагу до співрозмовника, у своєму мовленні вживає слова ввічливості. Гадаю, кожен із вас теж прагне бути таким. Це зовсім нескладно, а в житті всім завжди приноситиме тільки радість.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра «Щоб ротик був слухняний»
• Як гуде джміль?
• Прилетів комарик.
• Дмухнемо на кульбабу.
• Допоможемо пір’їнці підлетіти.
• Оближемо смачне варення.
• Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
• Усміхнемося відкритим і закритим ротом.
2. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно);
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ припинився (читання припиняється).
Ґава ґудзик відшукала
І в гніздо собі поклала.
«Я ґадзиня-мастериця,
Все в ґадзівстві знадобиться!»
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують одне одному уривок з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (І частина, с. 158-159).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з уривками автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання другої частини твору Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (с. 159-161)
1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— Які картини ви уявляли, читаючи текст?
— Назвіть головних персонажів твору.
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — напівголосно у парах одне одному, правильно наголошуючи
Тин | світання |
паленіти | орошена |
квітчастій | городчика |
насурмонений | припильнувати |
— Доберіть синоніми до слів:
насурмонений (насуплений, невдоволений);
паленіти (червоніти);
квітчастій (різнобарвній, пістрявій);
припильнувати (встерегти);
тин (пліт, огорожа).
3) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Як письменник говорить про останній місяць весни?
— Що хотіла показати малому Михайликові мати?
— Яким уявляв собі літо хлопчик?
— Що побачив хлопчик біля самого порога?
— Якою була вишня?
— Що сталося за ніч з ягідками?
— Знайдіть і прочитайте уособлення, які вживає автор.
— Доберіть заголовок до прочитаного уривка з повісті.
5) Робота в групах.
1-ша група — описати Михайлика;
2-га група — описати маму;
3-тя група — описати дідуся.
6) Читання оповідання за особами.
7) Гра «Голосування ногами».
Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
2. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Який настрій панував на уроці?
— Що найкраще вдалося зробити?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати уривок з повісті:
1-ша група — від імені Михайлика;
2-га група — від імені матері (с. 159-161).