З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)

СВІТ ПРОЗИ

Оповідання

Урок 86. ДИВА В ПРИРОДІ. ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО «ХТО ЦЕ ТАКИЙ?»

Мета: ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Звуконаслідувальна вправа. Гра «Що як звучить?»

Жук літає угорі і дзижчить... (жу-жу-жу).

Вуж сховався у норі і шипить... (шу-шу-шу).

Шелестить трава... (ша-ша-ша).

Пилка дзенькає... (дза-дза-дза).

Краплі падають... (дзень-дзень-дзень).

Повний звуків день.

2. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»

Діти читають хором:

• накрапає дощ (тихо);

• дощ пускається сильніше (голосніше);

• злива (голосно);

• дощ слабшає (тихіше);

• дощ припинився (читання припиняється).

Рак від берега задкує,

Рибка лин над ним кепкує.

— Рак забрів в очерети,

Річку думав перейти.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

— Що нового ви дізналися про горобців?

— Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?

— Доведіть словами тексту, що серед горобців немає «егоїстів».

— У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подані наукові відомості про неї? Обґрунтуйте свою відповідь.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.

Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка (додаток)

— Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 р. в місті Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати — медсестрою. Юрко мало не щодня навідувався до лісу, милувався його красою і непомітно для себе переймався глибокою любов’ю до рідної природи...

1934 р. родина Старостенків переїхала до нової столиці України — Києва. Краса зустріла його і тут. Скільки близького, спорідненого до білоруської природи побачив хлопець у цьому краї, і скільки нового, небаченого потрапило в око пильного природолюба! Тут закінчив Юрій десятирічку, якраз напередодні війни з гітлерівцями. Першим бажанням випускника було кинутись у бій з ворогом. Та замість фронту його направили разом з іншими ровесниками в Донецьку область на жнива. Працювали хлопці до знемоги і зібрали все, до останньої зернини.

Але восени 1954 р., коли Юрію Старостенкові виповнилося всього тридцять літ, його спіткало непоправне горе — він тяжко захворів.

Довгими безсонними ночами згадувалось життя, наповнене багатьма незабутніми подіями, марились білоруські бори, українські ліси — в пам’яті, виявляється, не згасли малюнки природи. То чому б не розповісти про все це людям? А тут ще й знайомство нещодавно сталося на пташиному базарі — з письменником Олександром Копиленком.

Знову попливли довгі безсонні ночі, але вже не тільки в спогадах, а й у натхненній творчій праці над аркушами паперу...

І ось 1958 р. з’явилося друком перше оповідання Ю. Старостенка про природу Карпат «Рідні гори». А наступного року вийшла у світ перша книжка його природничих оповідань «Ловись, рибко!».

Твори письменника лаконічні та щирі. Автор часто вдається до персоніфікації — надає явищам природи, тваринам та рослинам людських властивостей. Письменник любив повторювати: «Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті».

Фізкультхвилинка

Кря-кря-кря — танцюють каченята.

Няв-няв-няв — ходять кошенята.

Ква-ква-ква — скачуть жабенята.

Хрю-хрю-хрю — шукають поросята.

Гав-гав-гав — сідають собачата.

Кар-кар-кар — літають вороненята.

Все-все-все — закінчили малята.

2. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка «Хто це такий?» (с. 132)

1) Робота над загадкою.

• Буркотливий, вайлуватий

В лісі ходить звір патлатий,

Одягнувши кожушину,

Мед шукає і малину. (Ведмідь)

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

— Чи впізнали ви головного героя оповідання?

3) Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах одне одному

— Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.

Жвакати — пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.

4) Повторне читання оповідання учнями вголос.

— Що трапилося з ведмедем?

— Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).

5) Гра «Доведи, що...».

— Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:

...Ведмідь багато їсть восени.

...Звіру важко дістати ягоди.

6) Робота в групах. Гра «Хто швидше?».

1-ша група — дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група — дібрати з тексту 5 іменників.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказати зміст оповідання від імені Мишка.