З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)
СВІТ ПРОЗИ
Оповідання
Урок 84. ПІДСУМОК ЗА РОЗДІЛОМ. «ЗАВДАННЯ З ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ»
Мета: почати ознайомлення учнів з новою темою «Світ прози»; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українського письменника Олександра Копиленка; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Галасливий горобець
Розгорнув собі рівець.
Розгортає грудочки,
Вигрібає черв’ячки.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу «Поетична збірка».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.
— На які розділи вона поділена?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання статті про оповідання (с. 129)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями
— Що називають оповіданням?
— Як автор розповідає про своїх героїв?
2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Олександра Копиленка
1) Розповідь учителя.
— Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на Полтавщині у родині залізничника. Босоноге Сашкове дитинство пройшло в Краснограді, де він закінчив школу та учительську семінарію. Полтавська земля наділила його наснагою та творчим горінням, любов’ю до природи, до людей, до життя. Перша його книжка для юних читачів «Сенчини пригоди» вийшла в 1928 р. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.
«Причин того, чому я почав писати для дітей,— згадував письменник,— чимало. Ще в дитинстві я багато читав про цікаві пригоди, про нашу природу. А я любив її ще з дитинства. Любив бігати по берегах річки Берестової, по яругах і перелісках. Ловив рибу, ганяв за вужами.
У творах, присвячених дітям, Копиленко багато пише про природу, про тварин, і не тільки тому, що діти, як відомо, найбільше цікавляться життям тварин, а тому, що сам, люблячи до самозабуття тваринний світ, вважав, що таку любов треба прищепити кожній людині змалку: тільки та людина, котра знає і вміє любити тварину, може бути порядною, шляхетною, доброю та доброзичливою — так уважав Олександр Іванович.
Копиленко любив дітей. І діти завжди відповідали йому взаємною любов’ю. У школах та Палаці піонерів Копиленко завжди був жаданим гостем і своєю людиною. Можливо, саме любов до природи і єднала письменника з дітьми. А в природу в усіх її проявах Копиленко був закоханий. Пташине щебетання й шум лісу — то була для Олександра Івановича найкраща музика; ліс, степ, луки — байдуже — найкращий пейзаж; аромат квітів — чи польових, чи садових — найліпші пахощі; край неба на світанку, або під захід сонця — найбагатша гама барв; літо, зима, весна чи осінь — однаково — найкраща пора року.
Кохався Копиленко в рибальстві та полюванні, але ніколи нічого не впольовував. Для нього мисливство і рибалка були просто приводом виїхати за місто на природу. Було й таке, що коли приїздив він з друзями на полювання, забував рушницю біля машини, завдавши цим клопоту друзям — шукати рушницю в лісі, коли збиралися додому. І скільки ж було реготу, коли знаходили рушницю біля машини на тому місці, звідкіля рушили на полювання.
Зате після кожного завжди метушливого й галасливого виїзду з’являлися чарівні оповідання про природу, що склали відомий цикл оповідань «Як вони поживають», виданий окремою книжкою у 1961 р.
Передчасно пішов від нас письменник, та ім’я його завжди серед нас. Ним названі вулиці, школи, бібліотеки у багатьох містах. На Дніпрі плаває пароплав з іменем О. Копиленка. Існує премія імені Олександра Копиленка, яку вручають письменникам та художникам за кращі твори, присвячені дітям. Ім’я О. І. Копиленка занесено в Енциклопедію світової літератури.
2) Опрацювання статті про Олександра Копиленка (с. 129).
а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.
б) Словникова робота.
Наснага — творчий запал; душевна зарядка.
Митець — той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва.
Шляхетний — який відзначається високими моральними якостями; який дістав добре виховання; благородний.
3) Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання.
— Де народився і виріс майбутній письменник?
— Про що він розповідав у своїх творах?
— Про що він згадував?
— Скільки книжок видав письменник?
— Яка збірка оповідань стала найголовнішою в його житті?
— Послухайте оповідання Олександра Копиленка «Ластівка» із цієї збірки. Будьте готові до тестування.
Тестування
1. Хто є головною героїнею оповідання?
а) Оля;
б) Валя;
в) Юля.
2. За якими пташками любила спостерігати дівчинка?
а) За шпаками;
б) за солов’ями;
в) за ластівками.
3. Де сиділи пташки?
а) На деревах;
б) на будинках;
в) на дротах.
4. Які пташки пішки вирушають у путь?
а) Дрозди;
б) деркачі;
в) голуби.
5. Яку пташку знайшла дівчинка?
а) Синичку;
б) ластівку;
в) горличку.
6. Що дівчинка зробила із пташкою?
а) Залишила на місці;
б) забрала додому;
в) віднесла в зоопарк.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку нову тему почали вивчати на сьогоднішньому уроці?
— З творчістю якого письменника почали ознайомлення?
— Що нового дізналися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до прослуханого оповідання Олександра Копиленка «Ластівка».
