З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)
ЛЕГЕНДИ. БАЙКИ. П'ЄСИ (продовження)
Байки
Урок 50. ДИВА В ПРИРОДІ. ЄВГЕНІЯ ГОРЕВА «ЗЕЛЕНІ КОНИКИ В ТРАВІ». ПАНАС МИРНИЙ «РАНОК...»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати здатність сприймати словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (додаток)
1. Читайте, доповнюйте склади!
Мали — ... (на); лимо — ... (над); машина — ... (на); бузи — ... (на); лопа — ... (та); воро — ... (та); морк — ... (еа); сини — ... (ця).
2. Читайте. намагайтеся зрозуміти, про що йдеться!
КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ
Скаче коник-стрибунець
З кукурудзи на чебрець,
З конюшини на бузок,
Подає свій голосок.
Скаче коник вже півдня,
А уся його рідня,
Зелененька і прудка,
Цвіркотить біля ставка.
Н. Бугай
— Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм.
3. Хто це? Що це?
Цікава, захоплива, ілюстрована — ... (книжка).
Солодка, запашна, червона — ... (ягода).
Весела, мелодійна, задушевна — ... (музика).
Прудка, маленька, пухнаста, руда — ... (білка).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Бесіда
— Діти, пригадайте, що таке байка?
— Хто найчастіше буває героями байки?
— З творчістю якого байкаря ми почали ознайомлення на попередньому уроці?
— Що цікавого ви дізналися про життя і творчість Леоніда Глібова?
— Яку байку Л. Глібова вивчали на минулому уроці?
Учні зачитують листа одному з героїв байки
2. Конкурс на краще читання з пам'яті байки Леоніда Глібова «Коник-стрибунець»
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Цікавий і неповторний світ природи. Усе в цьому світі прекрасне і гармонійне. Ми вчимося мудрості у природи, черпаємо з неї силу і натхнення. Героями наших улюблених казок, байок, пісень є тварини. Якими людськими якостями наділив коника-стрибунця Леонід Глібов у своїй байці?
— Сьогодні ми прочитаємо, як написала про коників-стрибунців українська поетеса Євгенія Горева та письменник Панас Мирний.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Зелені коники в траві»(с. 93-94)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Хто є його головними персонажами?
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах
Вночі | вдвох |
злови | музики |
поснуть | брички |
скрипоньки | гойдалки |
— Яке слово має пестливе значення?
— За допомогою якого суфікса воно утворене?
— Поясніть значення слова бричка.
Бричка — легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом.
3) Читання вірша учнями «ланцюжком».
— Які слова у вірші повторюються?
— З яким почуттям автор пише про коників?
— Якими словами він підкреслює своє добре ставлення до них?
— Порівняйте двох коників Євгенії Горевої із Коником-стрибунцем Леоніда Глібова.
4) Робота в групі.
— Чи схожий вірш на пісню?
— Придумайте мелодію і заспівайте про зелених коників.
2. Опрацювання тексту Панаса Мирного «Ранок...» (с. 94)
1) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання тексту учнями
— Що ви уявляли, читаючи текст?
2) Робота в парі.
Гра «Ти — мені, я — тобі»
— Складіть запитання до виділених висловів і поставте їх одне одному.
3. Цікаво знати!
— Коник — комаха, у якої довгі і сильні задні лапки. Коли коники труть крильцями — виникає специфічний звук — скрекіт. Коник-стрибунець «чує» ногами: органи слуху розміщені у нього на гомілках передніх ніг.
Це корисна комаха: поїдає попелиць, цикад, дрібних гусениць, двокрилих і інших комах. Не гребує він і рослинною їжею: соковитими ягодами, м’яким насінням, ніжним листям.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Ви чудово сьогодні працювали, і для вас ожила казка. До нас завітав коник-стрибунець. (Заходить учень у вбранні коника.)
— Я — коник-стрибунець. Я мешкаю у степовій Країні Густих Трав разом із жуками, жабками, ящірками, мушками, бджілками, осами. Люблю ласувати зеленню, грітися на сонечку, перелітати зі стеблини на стеблину. А мої крильця в цей час виблискують різними барвами.
Якось я почув пісню жайворонка. Вона так мене зачарувала, що я почав мріяти про те, щоб навчитися співати. Відтоді я прислухався до кожної комашки, але не зміг повторити жодної їхньої пісеньки. Навіть мурашка — і та вміє співати за допомогою вусиків, а хрущ — за допомогою крил. Я геть засумував... Невже я ніколи не навчуся співати?
І лише мудрий цвіркун зрозумів, у чому справа. Виявляється, що насправді співати я можу! І жоден мешканець густих трав не здогадається, як саме я створюю свою власну пісеньку.
Коли ти будеш гуляти разом із татом і мамою в Країні Густих Трав, то зможеш розпізнати всіх її мешканців за їхніми пісеньками. І серед лугового хору почуєш мене — голос співака-стрибунця.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш. Намалювати до нього ілюстрації.
