БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ)
Урок 55. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Чч. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ «НА ПОЛОНИНІ» І ВІРША «КАРПАТИ». ЗАГАДКИ
Мета: закріплювати літературну вимову звука [ч]; удосконалювати навички свідомого виразного читання; ознайомити учнів з життям та працею чабанів у гірській місцевості нашої країни; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до Батьківщини.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Чі-чі-чі, чі-чі-чі!
Сидить Оля на печі.
Чі-чі-чі, чі-чі-чі!
Розтопили у печі.
Чі-чі-чі, чі-чі-чі!
Напечемо калачі.
Чу-чу-чу, чу-чу-чу!
Я сама їх напечу.
Ча-ча-ча, ча-ча-ча!
Дали Олі калача.
Л. Лозован
2. Робота над скоромовкою
ЧАЛАПКАЛО
Чап-чалап чалапкало
Маленькими чалапками
Й, нарешті, причалапкало
Оте мале чалапкало,
Бо, як кудись чалапкаєш,
То завжди причалапкаєш.
Є. Гуцало
ІІІ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «упіймай слова зі звуком [ч]»
В чаплі чорні черевички.
Чапля чапа до водички.
У саду живе шпачок,—
Чорна шапочка й бочок,
Чорні крильця,
Чорна спинка,
Чорний весь, мов та вуглинка.
В. Поленок
2. Звуко-буквений аналіз слова черевички
— Назвіть послідовно всі букви в слові, звуки; побудуйте звукову модель слова; викладіть слово з букв розрізної азбуки.
Фізкультхвилинка
Віє вітер нам в лице,
Захиталось деревце.
Вітер віє тихше, тихше,
Деревце все вище, вище.
IV. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (С. 90-91)
1. Розвиток мовлення
Бесіда супроводжується демонструванням ілюстрацій.
— На заході нашої країни розкинулися мальовничі гори Карпати. Місцеві жителі займаються розведенням овець. Вівці — дуже корисні свійські тварини. Вони дають вовну, з якої можна виплести теплі речі, або виткати тканину. Смачне овече м’ясо. Молоко, з якого виготовляють сир, ще називається бринзою. Доглядають за вівцями вівчарі. Праця вівчарів нелегка. Навесні, коли гірські полонини (луки) вкриваються соковитою травою, чабани (вівчарі) женуть отари овець високо в гори і там випасають їх до зими. Тільки на зиму чабани повертаються в рідні села. Колись вони були повністю відрізані від цивілізованого життя, а зараз мають можливість слухати радіо, дивитися телевізор, читати газети і книжки, користуватися Інтернетом. Вівчарі в горах люблять співати пісні, грати на народному інструменті — трембіті. Звуки трембіти чути далеко в горах, вони долинають і вниз, у села, де живуть сім’ї вівчарів.
2. Опрацювання тексту «на полонині»
Читання тексту вчителем
— Хто прийшов до чабанів?
3. Словникова робота
Смереки, смерічки — хвойні дерева, схожі на ялини.
4. Гра «Бджілки». самостійне напівголосне читання тексту учнями
— Де чабани пасуть овечі отари?
— З ким Марічка іде в гості до вівчарів?
— Що вони їм несуть?
— Як чабани зустріли дівчинку?
— Про що лунатимуть увечері пісні?
— Яка річка згадується у тексті?
— З якої букви пишеться назва річки?
5. Опрацювання вірша «Карпати»
1) Читання вірша вчителем.
2) Колективне читання вірша вголос.
3) Читання вірша окремими учнями.
4) Гра «Знайди риму».
Навесні — голосні, гудуть — ідуть.
6. Робота над загадками
— Прочитайте загадки. Який зміст прихований у цих загадках? (По небу блукали, пропливали хмари, з них пішов дощ, і вода збігла в річку.)
— Чому в загадках говориться про овечок, хмари та вату? (Бо вівці, вата і хмари чимось подібні між собою — білі, пухнасті.)
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
— Сьогодні на уроці ми дізналися...
— Найцікавіше було...
— Найбільше я запам’ятав...
— Удома розкажу...