БОРЕЦЬКИЙ ІОВ (Іван Матвійович, р. н. невід., ймовірно, с. Бірче, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. — 12.03.1631, Київ) — давньоукраїнський письменник, перекладач, церковно-релігійний діяч.

Народився в Галичині в шляхетській родині. Спочатку навчався у Львівській братській школі, а далі, ймовірно, за кордоном. Викладач грецької і латинської мов, ректор Львівської братської школи (з 1604 р.). З 1611 р. — священик київської Воскресенської церкви, у 1615 — 1618 рр. — ректор Київської братської школи. 1619 р. обраний ігуменом Києво-Михайлівського монастиря; активно співпрацював з науково-літературним гуртком Єлисея Плетенецького. 9 жовтня 1620 р. висвячений на Київського митрополита, підгримував тісні контакти з запорізьким козацтвом.

Іов Борецький — автор творів церковного змісту, послань, листів, грамот. Переклав з грецької українською мовою «Лист Мелетія, святішого патріарха олександрійського, до велебного єпископа Іпатія Потія...» (Дермань, 1605), брав активну участь у перекладі з грецької на старослов'янську мову й редагуванні першого великого видання друкарні Києво-Печерської лаври «Анфологіона» (1619). Автор публіцистичного твору «Протестація» (1621), в якому на повний голос заявив про нерозривний зв'язок києворуського та литовсько-польського періодів національної історії. Цей твір став своєрідним етапом у розвитку української полемічно-публіцистичної прози, переконливим свідченням високого розвитку національної самосвідомості українців у першій третині XVII ст. Деякі дослідники вважають Іова Борецького автором публіцистичного твору «Пересторога», педагогічного трактату «Про виховання чад» (1609).

Літ.: Возняк М. Письменницька діяльність Івана Борецького на Волині і у Львові. Л., 1954; Науменко Ф. І. Педагог — гуманіст і просвітитель І. М. Борецький. Л., 1963; Мицько І. 3. Острозька слов'яно-греко-латинська академія (1576 — 1636). К.₍ 1990; Огородник І. В., Русин М. Ю. Українська філософія в іменах. К., 1997.

О. Хоменко