Слово і час СІЧ - Словник літературознавчих термінів - літературозначий довідник визначень - Українська література

"Слово і час" ("СІЧ") — журнал Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України та Спілки письменників України. Заснований у січні 1957 під назвою "Радянське літературознавство", перейменований з січня 1990. Першим головним редактором був О.Білецький. Згодом журнал очолювали І.Дзеверін, В.Бєляєв, у наш час — В.Дончик. У редакції в різний час працювали І.Світличний, І.Дзюба, Л.Коваленко, М.Острик, М.Яценко, І.Зуб, Л.Бойко, В.Моренець. А.Ткаченко, В.Москаленко, Г.Штонь та ін.; до складу редколегії постійно входили і входять провідні вчені-філологи та письменники України. Незважаючи на суворі ідеологічні умови, і в часи тоталітарного суспільства публікував окремі ґрунтовні статті, передусім з питань української класичної літератури, наприклад, про бароко (Д.Наливайко, І.Іваньо), філософію й поетику Григорія Сковороди (Л.Махновець), ораторську та полемічну прозу (В.Крекотень). Цікавими були шевченкознавчі розвідки (Ю.Івакін, В.Шубравський), текстологічні студії (М.Сиваченко, Г.Аврахов), перші дослідження читача (О.Апанович, Г.Сивокінь). Наприкінці 50-х та в 60-х у журналі друкувалися присвячені сучасній літературі статті О.Білецького, І.Дзюби, Михайлини Коцюбинської, Л.Новиченка, Наталі Кузякіної, В.Іванисенка, О.Ставицького, Клавдії Фролової, М.Ільницького, В.Дончика, письменників О.Гончара, П.Загребельного, Д.Павличка, І.Драча, Є.Гуцала, В.Дрозда, І.Чендея та ін. З другої половини 80-х дедалі частіше з'являються імена критиків і літературознавців молодшого покоління — А.Макарова, М.Жулинського, В.Моренця, М.Слабошпицького, В.Брюховецького, Ю.Коваліва та ін. Змінивши 1990 назву, часопис значно розширив свій профіль: залишаючись журналом теорії, історії та критики літератури, він висвітлює питання мистецтвознавства, соціології літератури, текстології, бібліографії, краєзнавства, "суміжних зон": слова й театру, слова й музики тощо. "Січ" відразу заявив свою незалежницьку національно-демократичну позицію, ведучи роботу на усунення "білих плям" у літературі, повернення до літературного обігу творчої спадщини представників "розстріляного відродження", утвердження української мови й духовності, національної самосвідомості ("Екологія душі"), нині постійно висвітлює літературну й громадську діяльність українців зарубіжжя, розголос нашої культури та науки в світі, сприяючи розвитку державотворчих тенденцій. Журнал має близько сорока рубрик, які, крім традиційних напрямів ("Ad fontes!", "Питання теоретичні", "Шевченків світ", "Час теперішній", "Контекст", "Рецензії"), охоплюють різні проблемно-тематичні шари, містять філософські ("Logos"), автобіографічні ("Про час і про себе"), архівні ("Написане лишається"), мемуарні ("З пам'яті літ"), соціологічні ("Соціологічна служба"), мистецтвознавчі ("Собор муз") матеріали. "Січ" друкує статті на допомогу школі ("Дума про вчителя", тепер — "Урок літератури"), про викладацько-наукові колективи ("Осередки філології"), добродійницьку діяльність в Україні ("Меценати, спонсори, добродійники"), вміщує чимало оглядових ("Погляд"), дискусійних, полемічних ("Дискусії", "На обговоренні...") статей, інформаційних матеріалів ("Літопис подій"), з року в рік веде анкету критиків і літературознавців ("Автопортрет"), організовує на своїх сторінках попередній "захист" докторських дисертацій ("Захист перед захистом") тощо.

загрузка...

Словник літературознавчих термінів

Відовіді ЗНО 2010 зі всіх предметів