ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII — на початку XX століття
ТАРАС ШЕВЧЕНКО
(1834-1861)
Поет, прозаїк, драматург, художник.
Рання творчість (1938-1943)
Послання «До Основ’яненка» (1839)
Ключові слова:
• лірика;
• послання;
• громадянська лірика;
• поштовх до написання — нарис Г. Квітки-Основ’яненка «Головатий»;
• романтизм;
• захоплення героїчним минулим України;
• роль уроків історії для вирішення проблем сучасності;
• віра в безсмертя рідного народу.
Понятійний апарат
Послання — віршований твір, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб.
Романтизм — літературний напрям, характерними особливостями якого є зображення незвичайного, яскравих і сильних особистостей, звернення до історичної тематики, екзотичні пейзажі (часто нічні), неприйняття буденності. Виник наприкінці XVIII ст.
Поема «Катерина» (1839)
Ключові слова:
• ліро-епос;
• соціально-побутова поема;
• присвята В. Жуковському;
• трагічна доля жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві;
• жорстока народна мораль щодо покритки.
Поема «Гайдамаки» (1841)
Ключові слова:
• ліро-епос;
• історико-героїчна поема (перший український історичний роман у віршах);
• 2 вступи, 10 розділів, епілог;
• 1708 р. — Коліївщина;
• боротьба українського народу проти польського панування в Україні;
• необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле;
• заклик до єднання слов’янських народів;
• осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами.
Поема «Кавказ» (1845)
Ключові слова:
• ліро-епос;
• сатирична поема;
• присвята другові Якову де Бальмену;
• символіка орла й античного образу Прометея;
• монолог колонізатора,
• звернений до горця;
• загарбницька політика російського самодержавства;
• заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога;
• співчуття поневоленим, схвалення мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу.
Період «трьох літ»(1843-1847)
Поема «Сон (У всякого своя доля...)» (1844)
Ключові слова:
• ліро-епос;
• сатирична поема (політична сатира);
• за способом відображення дійсності — комедія (підзаголовок Т. Шевченка);
• форма сну;
• вступ і три частини; зображення України, Сибіру й Петербурга;
• сцена «генерального мордобитія» (І. Франко);
• «сміливий маніфест слова проти темного царства» (І. Франт);
• широкий арсенал засобів сатири (іронія, сарказм, гротеск, карикатура);
• зображення справжньої суті російського імперського режиму;
• засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії;
• висміювання вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.
Понятійний апарат
Іронія — прихована насмішка:
Од молдаванина до фіна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
Сарказм — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм, на відміну від іронії, виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. Саркастично звучать такі рядки поеми:
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята. «Нехай, каже, —
Може, так і треба».
Гротеск — сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Гротеск — вищий ступінь комічного. Сцена «генерального мордобитія» — приклад гротеску.
Карикатура — сатиричний малюнок загостреного критично- викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов’язана із зоровими образами:
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще, на лихо, сердешне
Хита головою.
Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним...» (1845)
Ключові слова:
• лірика;
• послання;
• патріотична лірика (громадянська);
• критика української еліти, байдужої до своєї історії, мови, батьківщини;
• заклик до соціального примирення заради відродження нації.
Вірш «Заповіт» (1845)
Ключові слова:
• лірика;
• ліричний вірш;
• громадянська лірика;
• хорей;
• заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.
Період заслання (1847-1857)
Вірш «Мені однаково...» (1847)
• лірика;
• ліричний вірш (медитація);
• громадянська (медитативна) лірика, невольницька;
• ямб;
• цикл «У казематі»;
• патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.
Понятійний апарат
Медитація — жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо.
Цитатник
Послання «До Основ’яненка»:
• Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава У країни! (Славне історичне минуле завжди буде жити в думі й пісні).
• Утни, батьку, щоб нехотя
На весь світ почули,
Що діялось в Україні,
За що погибала,
За що слава козацькая
На всім світі стала! (Батьком тут названо Г. Квітку- Основ’яненка).
Із поеми «Катерина»:
• Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Із поеми «Гайдамаки»:
• Сини мої! орли мої!
Летіть в Україну, —
Хоч і лихо зустрінеться,
Так не на чужині.
• Гайдамаки гуляють, карають;
Де проїдуть — земля горить,
Кров’ю підпливає.
• Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Із поеми «Кавказ»:
• За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.
• Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
• У нас же й світа, як на те —
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
Од молдаванина до фіна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
Із поеми «Сон (У всякого своя доля...)»:
•Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світу зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
•Летим. Дивлюсь, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
• Заворушилася пустиня.
Мов із тісної домовини
На той останній
Страшний суд
Мерці за правдою встають.
• ...Цариця-небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще, на лихо, сердешне,
Хита головою.
•Дивлюсь, цар підходить
До найстаршого... та в пику
Його як затопить!..
Облизався неборака; та меншого в пузо —
Аж загуло!., а той собі
Ще меншого туза
Межи плечі; той меншого,
А менший малого,
А той дрібних, а дрібнота
Уже за порогом
Як кинеться по улицях,
Ти й давай місити
Недобитків православних...
• Первому — вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той перший, що розпинав
Нашу Україну,
А вторая доконала
Вдову сиротину.
Із послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»:
• В своїй хаті й своя правда,
І сила, і воля.
• Нема на світі України,
Немає другого Дніпра...
• Одцурається брат брата
І дитини мати.
• Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
• Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
• Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
• Учітеся, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
• Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Із вірша «Заповіт»:
• І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Із вірша «Мені однаково...»:
• Малого сліду не покину
На нашій славній Україні.
На нашій — не своїй землі.
• Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Літературний диктант
1. Скільки років Т. Шевченко перебував у засланні?
2. Поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив ....
3. «В своїй хаті й своя правда, і сила, і воля» — це слова з твору....
4. Російський колонізатор звертається до горця зі словами: «Чом ви нам платить за сонце не повинні!» у творі....
5. Вірш «Мені однаково...» належить до циклу....
6. Поему «Катерина» Т. Шевченко присвятив ....
7. «І мертвим, і живим, і ненарожденним...» за жанром — ....
8 Т Шевченко порівнює з «опеньком засушеним» героїню твору ..
9. Із звернення ліричного героя до чорнобрових, щоб не кохатися з москалями, починається твір ....
10. Два вступи, десять частин, епілог — композиційна особливість тору....
11. Хто така «вторая» у рядку «А вторая доконаю вдову сиротину»?
12. Романтичним пейзажем «Б’ють пороги, місяць сходить» починається твір ....
13. Сцена «генерального мордобитія» — кульмінаційний момент тору....
14. Прихована насмішка називається ....
15. Закликом «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!» закінчується твір ....
16. Тяжка доля жінки-покритки — тема твору ....
17. Нарис «Головатий» став поштовхом для написання твору....
18. Із вступу й трьох частин (Україна, Сибір, Петербург) складається твір ....
19. Т. Шевченко змалював Коліївщину у творі....
20. Образ нескореного Прометея Т. Шевченко використав у творі ...
21. Кохану Яреми з поеми «Гайдамаки» звати ....
22. Визвольний руху поемі «Гайдамаки» очолили Максим Залізняк та....
23. Захворівши на пневмонію й передчуваючи свою смерть, Г Шевченко написав твір ....
24. Т. Шевченко критикує українську еліту за байдужість до історії України, мови, національних проблем у творі....
