ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII — на початку XX століття
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
(1769 - 1838)
Письменник, автор першого твору нової української літератури — поеми «Енеїда».
Поема «Енеїда» (1798, 1826)
Ключові слова:
• ліро-епос;
• бурлескно-травестійна поема;
• ямб;
• перший твір, написаний живою народною розмовною мовою;
• 1798 р. — вихід перших трьох частин у Петербурзі;
• складається з шести частин;
• початок нової української літератури;
• перелицьована «Енеїда» Вергілія;
• життя й побут різних суспільних верств українського народу, зокрема й простого люду, чого раніше не було в українській літературі;
• утвердження безсмертності українського народу, його ментальності, культури, мови, волелюбного духу; засудження жорстокості панів, морального звиродніння, хабарництва чиновників.
П’єса «Наталка Полтавка» (1819)
Ключові слова:
• драма;
• початок нової української драматургії;
• соціально-побутова власне драма (малоросійська опера — за визначенням автора);
• складається з двох дій;
• у тексті 22 пісні (занумеровано 19);
• зображення життя й побуту українських селян на початку XIX ст.; вірність у коханні людей з народу;
• засудження покірності долі, владі та застарілим народним звичаям;
• дівчина з народу зображена як ідеал (новаторство).
Понятійний апарат
Бурлеск — жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисно вульгарно, грубо, знижено або ж, навпаки, про “низьке” говориться піднесено, урочисто.
Травестія — різновид жартівливої бурлескної поезії, коли твір Із серйозним чи героїчним змістом і відповідною формою переробляється на твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів.
Драма — один із трьох основних літературних родів. Драматичні твори призначені для постановки на сцені, у них явища життя й характери героїв розкриваються через розмови дійових осіб. Розрізняють жанри драматичних творів: власне драма, комедія, трагедія, трагікомедія, драма-феєрія та ін.
Цитатник
З поеми «Енеїда»
• Прямий, як сосна, величавий,
Бувалий, здатний, тертий, жвавий... (Еней).
• Багатим та скупим вливали
Розтопленеє срібло в рот,
А брехунів там заставляли
Лизать гарячих сковород... (У пеклі).
• Зевес тогді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху,
Послідки з кварти виливав (Зевс).
• Венера молодиця сміла,
Бо все з воєнними жила,
І бите з ними м’ясо їла,
І по трахтирах пунш пила;
Частенько на соломі спала,
В шинелі сірій щеголяла... (Венера).
• Була на йому біла свита
Із шаповальського сукна,
Тясомкою кругом обшита,
Сім кіп стоялася вона.
Набакир шапочка стриміла,
Далеко дуже червоніла,
В руках же довгий був батіг;
Їм грімко ляскав він із лиха,
Скакали коні без оддиха;
Ридван, мов вихор в полі, біг (Нептун).
• Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка — що була вдова... (Дідона).
• Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад (Дідона).
• Крива, горбатая, сухая,
Запліснявіла, вся в шрамах;
Сіда, ряба, беззуба, коса,
Розхристана, простоволоса,
І, як в намисті, вся в жовнах (Сивілла).
• Земелька ся була Латинська,
Завзятий цар в ній був Латин;
Старий скупиндя — скурвасинська,
Дрижав, як Каїн, за алтин (Латин).
• Дочка була зальотна птиця
І ззаду, спереду, кругом;
Червона, свіжа, як кислиця,
І все ходила павичом.
Дородна, росла і красива,
Приступна, добра, не спесива,
Гнучка, юрлива, молода... (Лавінія).
• Не в шутку молодець був жвавий.
Товстий, високий, кучерявий,
Обточений, як огірок;
І війська мав свого чимало,
І грошиків таки бряжчало,
Куди не кинь, був Тури царьок (Тури).
• Хоть молоді були, та гожі
І кріпкі, храбрі, як харциз.
В них кров текла хоть не троянська,
Якась чужая-бусурманська,
Та в службі вірні козаки (Низ та Евріал).
• Від тебе не одстану зроду,
З тобою рад в огонь і в воду.
На сто смертей піду з тобой.
Мій батько був сердюк опрічний,
Мовляв (нехай покой му вічний);
Умри на полі як герой (Евріал).
• Де обіцеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять... (Евріал).
•Ти знаєш, він який суціга,
Паливода і горлоріз;
По світу як іще побіга,
Чиїхсь багацько виллє сліз (Юнона про Енея).
• Якусь особу мацапуру
Там шкварили на шашлику.
Гарячу мідь лили за шкуру
І розпинали на бику.
Натуру мав він дуже бридку,
Кривив душею для прибитку,
Чужеє оддавав в печать;
Без сорому, без Бога бувши
І восьму заповідь забувши,
Чужим пустився промишлять (під «мацапурою» в пеклі, — її цей уривок з’явився в пізнішому виданні «Енеїди», — І. Котляревський мав на увазі Максима Парпуру, який 1798 р. без відома й дозволу автора видав у Петербурзі перші три частини «Енеїди», і чого й почалася нова доба української літератури).
Про поему «Енеїда» та її автора:
• Сто літ минуло, як те занедбане і закинуте під сільську стріху слово, мов Фенікс з попелу, воспряло знов і в устах батька нової літератури І. П. Котляревського голосно залунало по широких світах.
(М. Коцюбинський)
• Педанти здивувались і замовкли. Жовчні люди схопили цю книгу з наміром потішитись, вилаяти її, знищити зухвалого письменника, але з перших сторінок їхній гнів минув — вони почали сміятися.
(Сучасник І. Котляревського)
• «Енеїда» — енциклопедія українського життя XVIII століття.
(М. Рильський)
• Сміх Котляревського — очищувальна сила, що робить людей кращими, чеснішими, людянішими.
(Є. Шабліовський)
• Які люди! Це люди винятково здорової і могутньої плоті. Це люди неймовірної сили, із залізними м’язами, громовими голосами. Цей людський світ — апофеоз тілесності, неймовірної витривалості, здоров’я, яке хлюпає через край, повнокров’я. Це пройдисвіти і в той же час лицарі, герої, титани... Спробуйте позмагатися з таким народом.
(О. Білецький про троянців-запорожців)
Із п’єси «Наталка Полтавка»:
• Золото не дівка! Наградив Бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, — яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить (виборний про Наталку).
• Терпило, понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею; зачав, бач, заводити бенкети з повитчиками, з канцеляристами, купцями і цехмистрами — пив, гуляв і шахровав гроші; покинув свій промисел і мало-помалу розточив своє добро, розпився... Терпило зовсім ізвівся; в бідності умер і без куска хліба оставив жінку і дочку (виборний про Терпима).
• Знайся кінь з конем, а віл з волом (Наталка возному).
• Лучче синиця в жмені, як журавель в небі (возний про себе, Наталку й Петра).
• Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник (виборний про возного, Наталку й Петра).
• Один собі живу на світі, як билинка на йолі; сирота — без роду, без племені, без талану і без приюту... Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і негідніші од мене... Так і я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити (Микола).
• ...чоловік і добрий був би, так біда — хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається; де не посій, там і уродиться, і уже де і чорт не зможе, то пошли Макогоненка, зараз докаже (Микола про виборного Макогоненка).
• ...вмісто багатого батька найшов мать і дочку в бідності і без помощі. Все, здається, близило мене до щастя; но, як на те, треба ж опізнитись одним днем, щоб горювати во всю жизнь! (Петро).
• Я — возний, і признаюсь, що от рожденія моєго расположен к добрим ділам: но, за недосужностію по должності і за другими клопотами, доселі ні одного не зділал (возний про свою антигуманність).
• ...бач возний — так і бундючиться, що помазався паном. Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить! (Микола про возного Тетерваковського).
Про п'єсу «Наталка Полтавка»:
• 3 цієї народної першоп’єси кожне нове покоління черпає науку почуттів, моральні взірці кохання, людської краси, благородства.
(О. Гончар)
Літературний диктант
1. Нова українська література починається з твору ....
2. За жанром «Енеїда» — ....
3 Матір Енея звати ....
4 Ім’я Енеєвого батька ....
5. Хто протягом усього твору переслідує Енея?
6. «Зальотною птицею», «свіжою, як кислиця» у творі названо....
7. «Дряпічкою» в «Енеїді» названо ....
8. Хто в «Енеїді» «кружляв сивуху і оселедцем заїдав»?
9. Слова «Де общее добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять» промовляє ....
10. Хто допоміг Енею спуститися в пекло?
11. Хто наділений характеристиками «крива, горбатая, сухая, пліснявіла, вся в шрамах»?
12. Хто в «Енеїді» «з воєнними жила», «по трахтирах пунш пила, частенько па соломі спала, в шинелі сірій щеголяла»?
13. Словами «прямий, як сосна, величавий, бувалий, здатний, тертий, жвавий» охарактеризовано ....
14. Український національний ідеал, сміливість і відвагу втілено м образах троянців-побратимів ....
15. Кого посилає Зевс до Карфагена нагадати Енеєві про його місія?
16. До якого літературного роду належить твір «Наталка Полтавка»?
17. Іван Котляревський так визначив жанр «Наталки Полтавки»: ....
18. Кому адресована приказка «Знайся кінь з конем, а віл з волом»!
19. «Наталка Полтавка» починається піснею ....
20. Пісню Г. Сковороди «Всякому місту — звичай і права» виконує ....
21. Кого І. Котляревський наділяє порівнянням «хитрий, як лисиця»?
22. Хто просить Терпилиху благословити до шлюбу Наталку з Петром?
23. Упродовж скількох днів відбуваються події в «Наталці Полтавці»?
24. Хто в «Наталці Полтавці» розповідає про театр?
