МІНІ-КОНСПЕКТИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

 

Фольклор (усна народна творчість)

Ключові слова:

•         колективне творення;

•         усна форма;

•         варіантність;

•         анонімність;

•         різножанровість.

Календарно-обрядові пісні

Цикли:

•         зимовий (колядки, щедрівки);

•         весняний (веснянки);

•         літній (русальні, купальські, жниварські пісні).

Ключові слова:

•         лірика;

•         один із найдавніших жанрів фольклору;

•         язичницькі елементи;

•         обряд;

•         дійство;

•         намагання задобрити сили природи.

Найпопулярніші календарно-обрядові пісні: «Нова радість стала», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «Заплету віночок», «У ржі на межі», «Маяло житечко, маяло».

Родинно-побутові пісні

Жанри:

•         весільні пісні;

•         пісні про сімейне життя;

•         пісні про кохання;

•         колискові.

Ключові слова:

•         лірика;

•         щирість почуттів молодих людей;

•         взаємне чи нерозділене кохання;

•         сімейні радощі чи нарікання на важку долю;

•         символіка.

Найпопулярніші родинно-побутові пісні: «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Туман яром, туман долиною», «Сонце низенько, вечір близенько», «Чом ти не прийшов», «Ой на горі два дубки», «Несе Галя воду», «Гиля-гиля, сірі гуси», «Ой чий то кінь стоїть», «В кінці греблі шумлять верби», «Світи, світи, місяченьку», «За городом качки пливуть», «А брат сестрицю та й розплітає», «Горіла сосна, палала», «Летять галочки у три рядочки», «Ой ти, коте, коточок», «Ходить сон коло вікон».

Суспільно-побутові пісні

Жанри:

•         козацькі;

•         чумацькі;

•         кріпацькі;

•         рекрутські;

•         заробітчанські;

•         бурлацькі.

Ключові слова:

•         лірика;

•         смерть козака чи чумака;

•         проводи в похід;

•         романтика козацької волі;

•         захоплення козаками;

•         небезпечне чумацьке ремесло;

•         романтика далекої дороги, степу, моря;

•         ностальгія за рідною домівкою.

Найпопулярніші суспільно-побутові пісні: «Ой на горі да женці жнуть», «Ой у степу криниченька», «Розлилися круті бережечки», «Вилітали орли з-за крутої гори».

Історичні пісні

Ключові слова:

•         ліро-епос;

•         історична подія;

•         історична постать;

•         безіменний герой;

•         боротьба українського народу проти турецьких і татарських загарбників;

•         козацько-польські війни;

•         доба Хмельниччини (битва під Корсунем, Збаражем чи Берестечком);

•         гноблення України російським царатом після Переяславської угоди.

Найпопулярніші історичні пісні: «Чи не той то хміль», «Ой Морозе, Морозенку», «Зажурилась Україна», «Ой усе лужком та все бережком», «За Сибіром сонце сходить», «Ой з-за гори чорна хмара», «Вилітали орли».

Пісні Марусі Чурай

Найпопулярніші пісні: «Засвіт встали козаченьки», «Ой не ходи, Грицю...», «Віють вітри, віють буйні».

Народні думи

Ключові слова:

•         ліро-епос;

•         речитатив;

•         заспів («заплачка»), основна частина, кінцівка («славословіє»);         

•         виконання в супроводі бандури, кобзи чи ліри;

•         наявність сюжету;

•         героїчний зміст, рідше — соціально-побутовий;

•         усенародна боротьба з іноземними загарбниками;

•         подвиги народу й окремих героїв.

Найпопулярніші думи: «Дума про Марусю Богуславку», «Бондарівна», «Дума про Самійла Кішку», «Утеча трьох братів з Азова».

Народні балади

Ключові слова:

•         ліро-епос;

•         гостродраматичний сюжет;

•         трагічні конфлікти;

•         фантастичні елементи;

•         метаморфози;

•         діалоги;

•         сімейний побут, картини з особистого життя або життя історичних осіб;

•         вірування в магічну силу рослин, отруєння зіллям, приворот.

Найвідоміші балади: «Бондарівна». «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси», «Лимерівна».

Понятійний апарат

Анафора — єдинопочаток, повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень;

У тебе коні все турецькії,

У тебе стрільби все стрілецькії,

У тебе воли, як стодоли,

У тебе корови, як обороги...

(З колядки)

Епітет - художнє означення: пишний сад, золоті руки. Постійні епітети (фольклорні): сизий орел, червона калина, битий шлях.

Гіпербола — художнє перебільшення: Щира праця гори верне.

Метаморфоза — перетворення людини на рослину, птаха. Метаморфоза — одна з ознак балади.

Метонімія — один із тропів: поетичний вислів, у якому одна назва замінюється іншою, що перебуває з нею в якомусь зв’язку: читати Франка — твори Франка; Харків вітав переможців — люди, що мешкають у Харкові, вітали переможців.

Порівняння — художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось до нього подібним:

Максим козак Залізняк,

Козак з Запорожжя,

Як поїхав на Вкраїну,

Як пишная рожа!

Рефрен (у пісні — приспів) — група слів, рядок чи кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи (куплета) чи групи строк).

Речитатив — манера виконання народних дум; протяжне протезування, наближене до співу.

Художній паралелізм — паралельне зображення явищ із різних сфер життя, показ одних явищ на фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії:

Розвивайся й ти, сухий дубе, —

Завтра мороз буде;

Убирайся, молодий козаче, —

Завтра поход буде.

(Нар. пісня «Ой у лузі та і при березі»)

Цитатник .

Про усну народну творчість:

• Твір не записаний — перепущений через усну традицію поколінь, часом довгого ряду їх — тратить контури, обтирається, шліфується, як камінь, несений водою. Колектив, властиво, цілий ряд колективів, через які сей твір переходить, мандруючи з покоління в покоління, з краю в край, мають тенденцію стирати все індивідуальне, зв’язане з обставинами місця й моменту, а полишати й розвивати найбільш загальне, яке віддає настрої питомі, загальнолюдські, більш-менш спільні різним верствам, часам і цілям.

(М. Грушевський)

Про календарно-обрядові пісні:

• Ті описи багатства, життя, краси, мудрості господаря, котрі містять вони (календарно-обрядові пісні. — Авт.), се не , прості поетичні прикраси-перебільшення: се магічні закляття на щастя, оперті на вірі в чудодійну здібність слова наводити те, що ним сказане.        

(М. Грушевський)

Про родинно-побутові пісні:

• Пісні про кохання є душею народу, безмежним полем, заквітчаним людськими надіями, чистими поривами до щастя і чистою сльозою на віях дівочих.

:(М. Стельмах)

Про суспільно-побутові пісні:

• Чумацький фольклор є своєрідним пісенним щоденником, подорожніми нотатками ліричного змісту.

(А. Іваницький)

Про історичні пісні:

• Дійсність, охоплена історичною піснею, включає сферу історичного життя народу, життя політичного, як внутрішнього, так і зовнішнього. Народ не тільки відтворює події, але і дає їм свою оцінку.

(В.Пропп)

Про Марусю Богуславку:

• Ця дівчина не просто так, Маруся, Це — голос наш. Це — пісня. Це  —душа.

(Л. Костенко)

Про народні думи:

• На відміну від плавності і широти розповіді гомерівського епосу, у думах наявний сильний ліризм, який разом з драматизмом викладу дуже зворушує читача.

(Г. Нудьга)

Про народні балади:

• Балади — це епос нещасливих людських доль.

(О.Дей)

Літературний диктант

1.       Яким словом можна замінити поняття «усна народна творчість»?

2.       У якому жанрі пісень наявні мотиви стрибання через багаття, ворожіння на вінках?

3. Протяжне проказування, наближене до співу, називається ....

4.       Який фольклорний жанр виконують речитативом у супроводі кобзи, бандури або ліри?

5.       Жанр твору «Чи не той то хміль» — ....

6.       Кому приписують авторство пісні «Засвіт встали козаченьки»?

7.       Слова «Вони його не стріляли і на часті не рубали, тільки з його, молодого, живцем серце відірвали» є уривком з пісні....

8.       Який художній засіб наявний у приказці «Хто знання має, той мур ламає»?

9.       Прикладами якого художнього засобу є сполуки «широкий степ», «битий шлях», «червона калина», «ясний сокіл»?

10.     Метаморфоза, фантастичні елементи, трагізм властиві такому фольклорному жанру:....

11.     Пісня, у якій розповідається про загибель чоловіка, що йде до Криму по сіль, належить до жанру ....

12.     З-поміж характеристик: анонімність, варіантність, усна форма, індивідуальний стиль — не є ознакою фольклору....

13.     Пісня «Чи не той то хміль» уславлює козака на ім'я ....

14.     У якій пісні головного героя поховано на Савур-могилі? ...

15.     Скільки років пробували козаки в неволі в думі «Маруся Богуславка»?...

16.     Яке велике християнське свято згадується в думі «Маруся Богуславка»?...

17.     Скількох козаків визволила з турецької неволі Маруся Богуславка в однойменній думі? ...

18.     На якому морі відбуваються події в думі «Маруся Богуславка»? ...

19.     Яке прізвище пана, що убив Бондарівну в однойменній баладі? ...

20.     Як звати кохану головного героя пісні «Засвіт встали козаченьки»?

21.     З ким Морозенко вступив у свій останній бій у пісні «Ой Морозе Морозенку...»? ...

22.     Яка історична подія описана в пісні «Чи не той то хміль»? ...

23.     Страждання й туга за коханим, який дуже далеко, — провідний мотив пісні Марусі Чурай ....

24.     У якому жанрі календарно-обрядових пісень уславлюється народження Ісуса Христа?...