ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII — на початку XX століття
ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
(1845-1907)
Справжнє ім'я — Іван Карпович Тобілевич.
Драматург, актор, режисер, представник Театру корифеїв.
Трагікомедія «Мартин Боруля» (1886)
Ключові слова:
• драма;
• трагікомедія;
• її основі сюжету справжній факт;
• автобіографічність;
• дворянство як міф про краще життя;
• викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві;
• засудження підміни особистісних цінностей становою належністю;
• тематична спорідненість із комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич»;
• Театркорифеїв.
Цитатник
Про І. Карпенка-Карого:
• Чим він був для України, для розвою ЇЇ громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського Театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література.
(І. Франко)
• Обняти такий широкий горизонт, заселити його такою Кількістю живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя.
(І. Франко)
• Сцена ж мій кумир, театр — священний храм для мене!
(І. Карпенко-Карий)
Із трагікомедії «Мартин Боруля»:
• Був і писарем в пітейній конторі, був обер-об’їждчиком, був прикащиком по економіях, держав биржу в городі, служив у маклера — скрізь важко! (Трандалєв про себе).
• Нарешті: чи виграв, чи програв, а грошики дай! Живи — не тужи! Все одно що лікар: чи вилічив, чи залічив, — плати! (Трандалєв про себе).
• О!.. Виходить, я — не бидло і син мій не теля!.. (Боруля про себе).
• Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя, — одежа перве діло (Боруля навчає сина Степана).
• Бог дасть, дочку пристрою, тоді заживу настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать (суть дворянства, на думку Борулі).
• Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе?.. Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном — це всяке знає! (Марися).
• Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі! (Боруля дочці).
• Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала. Візьми, Омельку, попіл і розвій по вітру!.. (Боруля у фіналі).
Літературний диктант
1. Справжнє прізвище І. Карпенка-Карого ....
2. У якому театрі грав І. Карпенко-Карий із братами й сестрою?
3. До якого літературного роду належить твір «Мартин Боруля»?
4. За жанром твір «Мартин Боруля» — ....
5. Кому адресує Боруля слова «Яка тобі компанія — Микола? Мужик — одно слово, а ти на такій лінії, трешся між людьми іншого коліна»?
6. Хто вважає, що «одежа перве діло»?
7. Хто вважає, що «краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном — це всяке знає!»?
8. Чию сутність визначають слова «чи виграв, чи програв, а грошики дай!»?
9. Якому багатому панові заздрить Мартин Боруля?
10. Хто промовляє на адресу Борулі слова «поки ти не ганявся за дворянством, був чоловік, як і всі люде; тепер же десь тебе вкусила шляхетська муха...»?
11. Як звати коханого Марисі?
12. Про кого говорить Омелькові Мартин Боруля словами «Поросят тілько у ночвах патрають, а ти хочеш благородного чоловіка»?
13. Кого Боруля називає «каплоухою собакою»?
14. Хто назвав Борулю «бидлом», а його сина «телям»?
15. Як звати дружину Борулі?
16. Кому належать слова «Любов — єта злодійка приходить скоро, сегодні нет єйо, а завтра — вот она!»?
17. Хто з героїв твору «Мартин Боруля» каже про себе: «Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женюсь на багатій»?
18. Що у фіналі твору Боруля зробив з паперами про дворянство?
19. До кого Мартин Боруля посилає Палажку навчитися готувати й подавати каву?
20. Кому Мартин Боруля адресує репліку «твій син... ні дворянин, ні чиновник, так не приходиться дворянці йти за простого хлібороба»?
21. Хто з дійових осіб спеціалізувався на махінаціях із документами?
22. Який державець, учений, лікар протиставляється Мартинові Борулі?
23. Що украли в Омелька, коли він перебував у місті?
24. Кому Мартин Боруля наказує мити руки тричі на день і не жаліти мила?
