9 клас

І.Усна народна творчість

Загальна характеристика

Основою і водночас складовою частиною літератури є фольклор. «Народна творчість - це той грунт, на якому виростають і література, і театр, і музика, і образотворче мистецтво - і без якого вони засохли б. Звичайно, далеко не кожний художній твір будується безпосередньо на народній основі. Але кожний справді художній твір виростає неодмінно на народному ґрунті, на ґрунті народного світогляду» - підкреслював видатний поет І вчений М.Т. Рильський у своїй статті «Краса і велич народної творчості»,

Фольклор (від англ. folk-lore - народна мудрість; народне знання) художнє відображення дійсності в словесних, музичних, хореографічних, драматичних формах колективної народної творчості, пов’язаної з життям і побутом народу (народна творчість) (у широкому значенні); словесна творчість народу (у вузькому).

Характерні ознаки фольклору

-     Колективність;

-     усна форма творення і реалізації;

-     постійні форми;

-     строга послідовність композиції;

-     повторюваність;

-     традиційність;

-     варіантність;

-     відсутність автора (анонімність);

-     простота і прозорість стилістики;

-     переважання дієслівних рим;

-     тривалий час творення (доповнення) багатьма поколіннями.

Художні прийоми фольклору

-     Образи тварин, рослин, птахів, що набувають значення символів (калина - дівоча краса, сокіл - мужність, відвага);

-     діалог;

-     звертання;

-     психологічний паралелізм («явір похилився - козак зажурився»);

-     характерні порівняння (позитивні «тиха, як вода», «чиста, як сльоза», негативні - «очі, як у жаби»;

-     постійні епітети («рідна мати», «хрещатий барвінок», «ясні зорі»);

-     гіперболізація;

-     зменшено-пестливі слова («котику-братику», «лисичко-сестричко», «спатоньки хоче»);

-     узагальнення («вдома і солома їдома»);

-     вислови-порівняння («як грім серед ясного неба»).

Фольклористика - наука про усну народну творчість.

Фольклорні роди і жанри

Народна лірика - поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв. Ліричні твори майже завжди безсюжетні.

Народний епос - розповідні фольклорні твори, до яких належать загадки, прислів’я та приказки, анекдоти (малі фольклорні жанри), думи, історичні пісні, балади, казки, оповідання, легенди та перекази, притчі, літописи (великі фольклорні жанри).

Народна драма  - фольклорний твір, в основі якого лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри («Просо», «Мак» «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка» тощо), вертеп, весілля).