«Харківська школа романтиків»

Однією з локальних течій української романтичної поезії була «Харківська школа романтиків». Наприкінці 30-х — на початку 40-х років розповсюдження набула романсова лірика та лірика особистих переживань (елегії, послання, посвяти). У цьому напрямку виокремилася нова тенденція — розкривати внутрішній світ людини у різних несприятливих та сприятливих життєвих обставинах. Найпомітнішими серед ліриків цієї групи були Віктор Забіла та Михайло Петренко.