Іван Якович Франко (1856-1916 pp.)

Драматургія

Цікавою сторінкою творчості І. Франка є драматургія, у якій він знову ж таки розкриває життя різних верств українського суспільства: селян, ремісників, народної інтелігенції.

Найбільший інтерес викликає соціально-психологічна драма «Украдене щастя» (1893 p.), написана за сюжетом народної «Пісні про шандаря». У ній змальовано трагедію особистого життя трьох головних персонажів, у яких «украдене щастя»: Анни та Миколи Задорожніх і Михайла Гурмана.

Хто ж украв їхнє щастя? Пошуки відповіді на це питання і складають основний зміст твору. Композиція драми така, що однозначної відповіді читач не знаходить.

Залежно від своїх моральних уподобань він засуджуватиме то Анну, яка знехтувала Нормами узвичаєної моралі й зрадила власного чоловіка, то безвольного та покірливого Миколу, не здатного поборотися за власний сімейний затишок, то жорстокого і брутального Михайла, надто активного у цій боротьбі.

Така неоднозначність забезпечила драмі широку популярність і довгу сценічну історію.