Святе мистецтво! В пензлі чи пері
Є сила дати вічність кожній рисі:
Хмарини, що пливе в небесній висі,
Веселих промінців химерній грі,—
Вони спиняють порух віт вгорі
І подорожніх, що ідуть у лісі,
І корабель, що при скелястім мисі
Навік в заливі кинув якорі.
Дитя весни, і літа, й падолисту,
Що вірно тчуть ясну твою окрасу,
Мистецтво, ти даруєш благодать.
І стримане, просте, хоч повне змісту,
Ти вмієш вирвать мить із плину часу
І в ній божисту вічність передать.
Переклад М. Стріхи
|  |
