* * *
Я один виходжу на дорогу;
Крізь туман кремнистий шлях блищить;
Тиха ніч. Пустеля слуха Бога,
І зоря з зорею гомонить.
В небесах врочисто й чарівливо.
Спить у сяйві голубім земля...
Що ж мені так боляче й тужливо?
Жду чогось я? Чи жалкую я?
Від жіття нічого не чекаю,
І не жаль минулого мені;
Я свободи й спокою шукаю!
Я б хотів забутись уві сні!
Та не тим холодним сном могили...
Я б бажав забутись так у сні,
Щоб дрімали в грудях вічно сили,
Щоб здіймались груди в тишині;
Щоб і дні і ночі співом чистим
Про кохання голос гомонів,
Наді мною щоб зеленим листом
Темний дуб схилявся і шумів.
Переклав М. Терещенко
|  |
