Горе, краю, тобі, коли цар твій — хлопчина, а владики твої спозаранку їдять! Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці! Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук дах тече. Гостину справлять для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.
