Скарбниця народної творчості невичерпна, її жанрове розмаїття не обмежується казками і міфами. Прислів'я і приказки, пісні і балади, загадки і шванки (німецькі середньовічні анекдоти) — це тільки частина того, що створили народи за свою багатовікову історію.
Різновидом усної народної творчості є легенда, що набула великого поширення в Європі за доби Середньовіччя. Це розповідь, в основу якої покладено якусь фантастичну подію, що і визначає її художні засоби, художній світ. Усі події, окрім тієї, що знаходиться в центрі розповіді, цілком реальні й вірогідні, проте оповиті казковістю, фантастичністю. Та слухачі сприймали легенди як щось справжнє, переконливе, реальне — таким органічним було вкраплення незвичайного у звичайне життя.
Легенди бувають різні: міфологічні, в яких дається фантастичне пояснення походження світу, людей чи тварин, перетворення людей у тварин тощо; апокрифічні, в яких подаються біблійні та євангельські історії, що їх переробив по-своєму народ; історико-героїчні, в яких мовиться про історичні події та славних героїв, опоетизованих народною фантазією.
