ЖАК ПРЕВЕР
СТОРІНКА ПОЕЗІЇ
Два і два чотири
чотири й чотири вісім
вісім і вісім шістнадцять
Повторіть! каже вчитель
Два і два чотири
чотири й чотири вісім
вісім і вісім шістнадцять
Та ось птаха — ліра
з'явилася в небі
дитина її роздивляється
прислухається
дитина її гукає
Врятуй мене
пограйся зі мною
птахо!
І птаха сідає біля дитини
і гра почалася
Два і два чотири...
Повторіть! каже вчитель
але дитина захоплена грою
птахо як гарно мені з тобою...
Чотири й чотири вісім
вісім і вісім шістнадцять
шістнадцять і шістнадцять скільки?
Шістнадцять і шістнадцять нічого не буде
і аж ніяк не тридцять два
числа швидко зникають просто дива
а дитина ховає птаху під парту
і діти
чують пісеньку птахи
всі діти
чують музику
вісім і вісім зникають
чотири й два так само зникають
один і один ні два ні один
не буде ніколи
ці числа також одне за одним тікають
А птаха — ліра співає
дитина також співає
а вчитель кричить
Кінчайте корчити дурня
Та діти
слухають музику
і стіни класу
кудись пропадають
І скло стає знову піском
чорнило дзвінким джерелом
із парт виростають гінкі дерева
із білої крейди гори до неба
а з учнівської ручки — пера
загадкова птаха
Переклав з французької ОЛЕГ ЖУПАНСЬКИЙ
