Героїчний епос розповідає про давні часи, коли людина була ще частиною свого роду, жила за його законами, а світову історію творили герої, богатирі. Героїчний епос створювався в сиву давнину і передавався усно. Тому його називають фольклорним жанром. Дослідники записали й обробили героїчний епос значно пізніше. Кожний народ має власний героїчний епос, що виростає із міфів, які розповідають про засновників, першопредків цього народу, або, як їх називають дослідники фольклору, — культурних героїв.
Найславетніший епос германців і скандинавів розповідає про Нібелунгів. їм належав казковий золотий скарб, яким потім оволодів Зігфрид. Він завоював не один, а два скарби, причому в другому знаходилась золота обручка, що могла примножувати багатства її власника. Але була вона заклята чарівником, і кожного, хто нею володів, чекала передчасна смерть. Загинув і Зігфрид. Про це та помсту Крімгільди за смерть Зігфрида, свого чоловіка, розповідає уривок з «Пісні про Нібелунгів».
