ГЕНРІХ ГЕЙНЕ
НЕ ЗНАЮ, ЩО СТАЛО ЗО МНОЮ
Не знаю, що стало зо мною,
Сумує серце моє;
Мені ні сну, ні спокою
Казка стара не дає.
Повітря свіже й прозоре,
І Рейну тихий плин;
В вечірньому сяйві гори
Звели гряду верховин.
Незнана красуня на кручі
Сидить у самоті,
Упали на шати блискучі
Коси її золоті.
Із золота гребінь тримає
І коси розчісує ним,
І дикої пісні співає,
Не співаної ніким.
Рибалку в човні о ту пору
Проймає нестерпний біль,
Він дивиться тільки вгору,
Не бачить ні скель, ні хвиль.
Зникають в потоці бурхливім
І човен і хлопець з очей;
І все це своїм співом
Зробила Лорелей.
Переклав з німецької ЛЕОНІД ПЕРВОМАЙСЬКИЙ
