М.В.Гоголь – видатний письменник – присвятив опису яскравих сторінок українського козацтва повість „Тарас Бульба”.
Щодо опису побуту і звичаїв запорожців письменник намагався наслідувати дійсність. Все, що відбувалося на Січі, читач бачив очима Остапа та Андрія. Разом з ними милувався величезним козаком, який спав прямо посеред дороги, розкинувши вільно руки й ноги. Вражає читача, як і молодих козаків, сцена покарання вбивці. Життя козаків було дуже суворим, вони звикли до походів, не любили розкошувати.
Найбільшу цінність для всіх становило бойове товариство. Вкарбовуються у пам’ять слова головного героя : „Немає зв’язку. Святішого від товариства!”, „поріднитися рідністю по душі може тільки людина”.
Великого значення надавали Тарас Бульба та його бойові побратими цьому поняттю – товариство. Все могли віддати, забути про власну користь, про рідних, а товариство не могли зрадити ніколи.
Тому й перемагає їхній дух, тим вони й сильні. Такими героями й пишалася українська земля.