О.С.Пушкін – класик російської літератури – написав багато захоплюючих творів. Його перу належать і п’ять повістей, авторство яких було приписано Бєлкіну. До складу цих повістей входить і „Заметіль”. О.С.Пушкін показав у творі, як іноді доля людини може залежати від випадку.
Заметіль виступає в повісті головною героїнею і дивним чином змінює життєві шляхи всіх персонажів : Марії Гаврилівни, Володимира Миколайовича та офіцера-гусара Бурміна.
Маша та Володимир палко кохають одне одного й наважуються на таємне вінчання, бо батьки нареченої були проти шлюбу доньки. У призначений день Маша їде до церкви, куди повинен приїхати й Володимир. Але заметіль завадила здійсненню наміченого : кінь Володимира заблукав у сніговій круговерті. Випадково біля церкви опинився Бурмін, якого всі присутні в церкві сприйняли за нареченого.
Молодих повінчали. Панночка, повернувшись до нареченого, зрозуміла, що її повінчали з іншим. Але було вже пізно. Бурмін втік з місця події.
Володимир, вважаючи, що Марія Гаврилівна не приїхала до церкви, їде в діючу армію, де зустрічається зі смертю.
По закінченні війни 1812 року у рідні маєтки повертаються офіцери. Серед них і полковник Бурмін. Маша і Бурмін покохали один одного, але вважають, що шлюб неможливий, бо вони вже повінчані, тільки не знають , з ким.
Під час освідчення бурміна, все зясовується.
Отже, заметіль перешкодила здійсненню намірів Маші та Володимира, втрутилася в їхнє життя : молодий офіцер був змушений піти на війну, панночку обвінчали з іншим, офіцера Бурміна наштовхнула на легковажний крок, сприяла перетворенню героя на серйозну людину. Тому заметіль можна вважати одним з головних героїв твору.
О.С.Пушкін не випадково назвав свою повість „Заметіль”. Він попереджає читача про те, що людська доля може залежати від багатьох чинників. Вистояти перед ними, не втратити людської гідності – ось головна задача, з якою справляється далеко не кожен.