Українська література Ренесансу і бароко
Іван Вишенський народився під м. Дрогобичем (нині Львівська область), помер на горі Афон (Греція).
До наших днів дійшло мало відомостей про те, ким були його батьки, як минало дитинство і де він здобув освіту. Відомо, що в зрілому віці Іван Вишенський жив у містах Волині, Галичини й Поділля. Цікавою сторінкою його життя є переселення в тридцяти-тридцятип’ятирічному віці на гору Афон, що в Греції. Звідси він надсилав в Україну послання, у яких виступав проти покатоличення й ополячення України, переконливо заявляючи, що український народ ніколи не скориться кривавим гнобителям. Твори І. Вишенського виражали визвольні прагнення народу.
На Афоні письменник прожив більше сорока років: мешкав у кількох монастирях, потім осів у скиті — невеликому житлі ченців-самітників, розташованому віддалік від основних монастирських будівель. Заховавшись від усього світу, він дав обітницю мовчання, проте не дотримався її: відчувши тугу за рідною землею й зваживши на заклики українських братств, у 1604 р. прибуває в Україну. Проживши два роки у Львові та інших містах, І.Вишенський повертається на Афон. Тут він наказав замурувати себе в кам’яній печері. У молитвах і роздумах приблизно в сімдесятирічному віці письменник помер.
Найвідоміші твори: "Послання до єпископів..." (усього написав шістнадцять творів, із яких — тринадцять послань).
* * *
"Ніколи ще до того часу сильні миру сього, світські чи духовні, не чули від простого українця таких гордих, рішучих і сильних слів".
(І. Франко)
