ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА
Минули сторіччя. Люди знову розселилися по всій землі. І була в них тоді одна мова й одні й ті самі слова. Коли це надумали вони створити щось велике. Захотіли побудувати собі місто, а в ньому — величезну вежу заввишки аж до неба, щоб увічнити своє ім’я. Тоді Господь зійшов подивитися на місто й вежу, які споруджували люди, й сказав:
"Ось один народ і в нього одна мова, — і ось що люди почали виробляти. Зійдімо ж і змішаймо їхні мови, щоб вони не могли зрозуміти одне одного".
І Господь розпорошив людей звідти по всій землі, — отож і будівництво своє вони не змогли продовжити.
А місто те назвали Вавилон.
