СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ

Дмитро Білоус

ХЛІБ І СЛОВО

У стінах храмів і колиб¹

сіяє нам святково,

як сонце, випечений хліб

і виплекане слово².

І люблять люди з давнини,

як сонце незагасне,

і свій духмяний хліб ясний,

і рідне слово красне⁸.

Бо як запахне людям хліб,

їм тихо дзвонить колос,

і золотом сіяє сніп

під жайворона голос.

І, мабуть, тому кожну мить

бешкетнику-харцизі

їх слово батьківське звучить,

як заповідь у книзі.

Цей сплав чудесний, золотий

з ядристих⁴ зерен літер:

"Не кидай хліба, він — святий,

не кидай слів на вітер⁵!”

1 Колиба — житло чабанів і лісорубів. 2 Виплекане слово —- рідне слово. 3 Слово красне — слово

гарне, рідне (у значенні рідна література). 4 Ядристий — повний (про зерно).

5 Не кидати слів на вітер — не говорити марно, тримати слово.

Хто? Що? Коли? Чому? Як?

1. Як автор пояснює значення хліба і слова у нашому житті? 2. Чому не можна кидати хліб і чому не можна кидати на вітер слова? З . Чи вважаєте ви ці заповіді справедливими? 4. Чому навіть для бешкетника ці заповіді настільки важливі?

ВПРАВИ і ЗАВДАННЯ

I. Поясніть значення слів і виразів, замініть їх близькими за значенням: виплекане слово, слово красне, дзвонить колос, звучить як заповідь, не кидай слів на вітер!

II. Доповніть речення словами з тексту:

1. ... люблять і оберігають народні традиції. 2. На полі можна побачити як... 3. У крамниці ...      4. Сьогодні перед екзаменом напутнє ... 5. Сіяє нам святково...

III. Перекладіть рідною мовою:

1. Голос жайворонка чути над полем. 2 Хлопці-бешкетники прогулюють уроки. 3. У нашому районі випікають смачний хліб. 4. Стигне колосся. 5. Дзвінка народна пісня.