ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ
Український народ на весь світ славиться своїми піснями. Народ-поет, народ-музикант — так називали українців найвидатніші діячі культури різних країн, ознайомившись із нашим фольклорним надбанням.
Уся сила поетичного генія нашого народу зібрана в піснях. Вони вражають світ своєю милозвучністю й поетичністю, красою та довершеністю. Навіть іноземці визнавали їх унікальність. Наприклад, відомий німецький перекладач українських народних пісень Фрідріх Боденштедг писав: «У жодній країні дерево народної поезії не дало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився так живо й правдиво, як серед українців. Який захопливий подих туги, які глибокі, людяні почуття в піснях, що їх співає козак на чужині. Яка ніжність укупі з чоловічою силою пронизує його любовні пісні... Створити такі всебічно досконалі народні пісні міг лише народ надзвичайно високої культури».
У розділі «Загадково прекрасна і славна давнина України» ти ознайомишся з найдавнішими народними піснями — календарно обрядовими, У них — подих і мудрість століть, душа нашого народу, його історія. Ти пізнаєш народні вірування, традиції, дізнаєшся, якими піснями супроводжувалися традиційні свята.
8 народної творчості виросла геніальна творчість Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Миколи Вороного, Михайла Коцюбинського та інших письменників.
НАВЧАЛЬНИЙ МАРШРУТ РОЗДІЛУ
Календарно-обрядові пісні:
веснянки;
русальні;
купальські;
жниварські;
колядки;
щедрівки
Народні колискові пісні
Пісні літературного походження
Стрілецькі пісні
Микола Вороний
Тарас Шевченко
Анафора, рефрен, гімн, ліричний герой, ліро-епічний твір, поема
КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ
Крізь тисячоліття український народ проніс своє велике духовне надбання — твори усної народної творчості, які здатні й нині хвилювати наші серця.
Серед фольклорних скарбів пишнобарвно сяє дорогоцінна перлина — українська народна пісня. Вона є яскравим поетичним багатством нашого народу, свідченням талановитості його творців. Наші предки створювали пісні на всі випадки життя. У радості чи в горі — завжди тішили свою душу піснею. Пісня — це невеликий словесно-музикальний твір, призначений для співу.
У багатому поетичному спадку наших предків великий пласт становлять календарно-обрядові пісні — фольклорні твори, які виконувалися під час народних свят і обрядів. Вони нерозривно пов’язані з певною порою року, відповідними звичаями й сільськогосподарськими роботами.
Пригадай одну зі сторінок нашої історії. Багато століть наші предки були язичниками, («поганами»). У 988 році князь Володимир охрестив Русь, запровАдив християнство.
988 рік Хрещення Русі
У дохристиянську добу наші предки вірили в багатьох богів — Сварога, Дажбога, Перуна Дану, Ярила тощо. Вони були переконані, що все в природі, навіть кожнатравинка, має душу. Щоб збирати гарні врожаї, жити в достатку, люди намагалися задобрити сили природи. Для цього просили милості в навколишнього світу, виконували обряди: співали пісні, водили хороводи, здійснювали певні магічні дії. У різні пори року виконувались різні календарно-обрядові пісні: узимку — колядки, та щедрівки, навесні — веснянки, улітку — русальні, купальські та жниварські. Відповідно до цього календарно-обрядові пісні умовно поділяють на пісні весняного, літнього і зимового циклів.
Наші предки в дохристиянські часи були сонцепоклонниками, тому більшість обрядів так чи інакше були пов'язані з положенням Землі щодо Сонця.
21 березня і 23 вересня — дні сонячного рівнодення, коли однакова тривалість дня й ночі. 21 грудня і 21 червня — дні сонцестояння, коли день найдовший (улітку) чи найкоротший (узимку). Спостерігаючи заголовним світилом на небі, наші пращури розуміли, що від нього залежить їхнє життя й трудова діяльність, тому й обряди були пов'язані із Сонцем і силами природи. А ще наші предки під час обрядів ушановували душі предків як захисників роду.
Календарно-обрядові пісні, що дійшли до нас із тих часів, містять дохристиянські мотиви й образи, розкривають світогляд наших предків. Після хрещення Русі закорінені у звичаях народу традиції й обряди поступово проникли в християнську обрядовість.
У християнський період церква поєднала з язичницькими святами дати християнського календаря та події з життя святих. У наслідок цього народні пісні почали вбирати окремі християнські мотиви та образи (Ісуса Христа, Діви Марії тощо). Особливо це позначилося на колядках і щедрівках.
Через багато століть народ доніс до нас немеркнучу поетичну красу найдавніших обрядів і звичаїв.
1. Який фольклорний твір називають піснею?
2. Розкажи, що тобі стало відомо про календарно-обрядові пісні.
3. Поясни, як вплинули уявлення наших предків про світ на створення календарно-обрядових пісень.
4. Назви пісні зимового, весняного і літнього циклів.