ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

Леонід Глібов (1827-1893)

Леонід Глібов народився на Полтавщині

Ім’я видатного українського поета Леоніда Глібова тобі вже відоме: у п’ятому класі відбулося знайомство

з  його загадками й акровіршами. Однак він більше відомий як байкар — у його творчому доробку 107 байок! Цікаво, а як же стають митцями? Зазирнімо ще раз у його дитинство і розкриймо ще одну сторінку життя Леоніда Глібова.

У дитинстві Льолик (так усі його звали) був веселим і жвавим. Любив усе красиве, а найбільше — доглядати за квітами. За це його прозвали «королем квітів». Вітаючись із ним, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику».

Мав Льолик і багату творчу уяву: коли слухав казки баби Одарки, перед ним виразно вимальовувались особливості характеру й звички вовків, левів, зайців, лисиць. Йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і розмовляють, що серед них є добрі й злі, багаті й бідні. А як він захоплювався колядками й щедрівками! То був чарівний світ казки.

Свій перший вірш написав у тринадцять років.

Цікаво, що Леонід починав писати свої твори російською мовою: збірка «Стихотворения» вийшла в Полтаві, коли письменникові виповнилося двадцять. Проте в історію він увійшов як автор україномовних творів: саме ними він і прославився.

На формування літературного смаку вплинуло й те, що Леонід мав доступ до багатої бібліотеки пана Родзянка (нагадаємо: батько Леоніда Глібова працював управителем маєтку поміщиків Родзянків).

Здавалося б, нічого надзвичайного в дитинстві Леоніда Глібова не було, адже ти сьогодні теж маєш доступ до бібліотеки, у ранньому дитинстві довелося почути не одну казку... Мабуть, усе залежить від тебе, друже. Шукай у собі здібності й розвивай їх — і твоя майбутня праця принесе користь не тільки тобі. Байки Леоніда Глібова сьогодні дуже актуальні: вони не лише цікаві й кумедні за змістом, а і навчають нас жити!

Без сумніву, щойно ти ознайомишся з назвами байок Л. Глібова («Жаба й Віл», «Муха й Бджола», «Щука»), у тебе виникне бажання прочитати їх. Отже, посміхайся і насолоджуйся!

Свої твори для дітей Леонід Глібов підписував псевдонімом «Дідусь Кенир». Розказують, що колись його батько купив дуже співучу пташку, через що сусіди прозвали Л. Глібова «Кенир». Діти щоразу з

нетерпінням чекали журнал «Дзвін», аби прочитати нову баєчку Дідуся Кенира.