ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ

До обрядових пісень літнього циклу належать русальні, купальські та жниварські пісні.

Дуже давніми за походженням є русальні пісні. Вони виконувалися під час «русального тижня» (кінець травня — початок червня), коли жито починало колоситися. Наші предки хотіли забезпечити високий урожай і вплинути на міфічних русалок (мавок), аби вони не шкодили посівам, умилостивити їх, щоб не ловили і не залоскочували дівчат та хлопців. Русалки, за народними віруваннями, могли не тільки шкодити людям, а й оберігати їх від хвороб, а поле — від стихії:

Проводили русалочки, проводили,

Щоб вони до нас не ходили

Та нашого житечка не ломили,

Та наших дівочок не ловили...

Русальна пісня «Проводили русалочки...»

Поширеними в Україні були й купальські пісні. У ніч перед святом Купала (7 липня) хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду (ворожили про одруження), топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік. Купало, Купайло, Купала, Марена, Морена, Моряна — різні назви персонажа слов'янської міфології, бога чи богині весни й води. Купальський вогонь не гасили, а залишали дотлівати, співаючи:

Лежи, лежи, Купалочку,

В червоному багаттячку.

Зі святом Купала пов’язано чимало легенд про цвіт папороті. Існує повір’я, що папороть цвіте один раз на рік — у ніч на Купала, а той, хто зірве цвіт папороті, обов’язково буде щасливим.

Жниварські пісні — обрядові величальні пісні, які співали під час жнив. А день їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Проходило воно радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці залишали на ниві кущ жита, який називали «бородою», підв’язували його, нагинали колоски до землі на схід сонця, прикрашали його, а також окрайчик хліба та сіль польовими квітами. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай. «Бороду» залишали до початку оранки.

Бувай здорова, ниво.

Бувай здорова, ниво.

Сто кіп жита вродило.

Вийди, господарю, вийди.

Не маєш од нас кривди.

 - Русальні пісні — відомі 8 усіх слов'янських народів обрядові пісні, дуже давні за походженням, що виконувалися на «русальному тижні».

— Серед жіноцтва України тривалий час зберігався звичай: у «русалчин тиждень» розвішувати на деревах полотно, що його ніби русалки брали собі на сорочки.

— За народним віруванням, у «русалчин тиждень» не можна було купатися в річці, щоб русалки не залоскотали.

— У Зелений тиждень, у четвер, ніхто не повинен працювати, щоб не розгнівати русалок, аби вони не попсували домашнього господарства.

У РЖІ НА МЕЖІ

У ржі на межі, на кривій березі

Там сиділа русалка.

Просила русалка у дівочок сорочки:

— Ви, дівочки-подружки,

Да дайте мені мні сорочки,

Хоча худенькую, да аби біленькую,

Хоч не біленькую, да тоненькую!