Українська література 6 клас

ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

 

ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ

 

ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА

Ще не вмерла Україна,                       Згинуть наші вороженьки,

Ні слава, ні воля,                                Як роса на сонці.

Ще нам, браття українці,                    Запануєм і ми, браття,

Усміхнеться доля.                               У своїй сторонці.

Станем, браття, всі за волю,                  Чорне море ще всміхнеться,

Від Сяну1 до Дону2,                               І Дніпро зрадіє,

В ріднім краї панувати                           Що на нашій Україні

Не дамо нікому.                                     Доленька доспіє.

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду.

 Чи знаєш ти, що...

У різні періоди ХІХ-ХХ ст. як національний гімн України використовували пісні «Заповіт» Т. Шевченка, «Не пора...», «Гімн» («Вічний революціонер...») І. Франка.

Запам'ятай                                                                

Пісня-гімн - урочистий музичний твір, який використовується як символ держави.

«Усередині кожного українця повинна бути його почуттєва Україна, заселена постатями і почуваннями» (Ю. Липа).

«Пісня - це коли душа сповідається» (Григір Тютюнник).

 Ключик розуміння

Крім пісень-гімнів, літературне (авторське) походження мають і ліричні пісні, котрі є особливо популярними. їх створюють талановиті поети, яких у народі ще називають піснярами. Серед них є вже відомі тобі з попередніх класів: О. Олесь, А. Малишко, Д. Павличко. За основу ліричної пісні взято ліричний вірш, у якому висловлюються найглибинніші емоції, почуття, переживання ліричного героя. Зазвичай це збігається з душевним станом самого автора.

Зразок такої сучасної пісні - «На долині туман» (слова В Діденка, музика Б. Буєвського). Вона популярна настільки, що вже встигла стати народною.

Василь Дідейко (1937-1990) - український поет, журналіст. Родом із м. Гуляйполя Запорізької області. Автор 13 поетичних збірок. Його вірші друкуються з 1957 р. Чимало з них покладено на музику.

Василь Діденко