КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ
ЛІРИКА
Пейзажна лірика
МАРКО ВОВЧОК
Справжнє ім’я Марка Вовчка (1833-1907) - Марія Олександрівна Вілінська. Народилася письменниця в Орловській губернії. Навчалася в жіночому пансіонаті в Харкові. Після одруження разом із чоловіком виїхала в Україну, займалася фольклористикою, вивчила українську мову, звичаї і традиції українського народа. Псевдонім Марко Вовчок узяла тоді, коли розпочала літературну діяльність. За тематикою творчість письменниці різноманітна, але провідною темою є тяжка доля жінки-кріпачки. Оповідання, повісті, казки Марка Вовчка написані дуже майстерно й перекладені багатьма мовами світу.
Прочитай, як описала вечір Марко Вовчок.
Надійшов теплий тихий рожевий літній вечір. Ось гаснуть уже останні промені сонця, і землю поволі обгортає нічна пітьма і прохолода. Небо вкривається безліччю зірок, а згодом і місяць випливає над обрієм1.
Як гарно буває в такий тихий нічний час плисти річкою на човні! Дивишся вгору - там світять тобі зорі. Глянеш униз, на воду, і там світять тобі зорі.
Вгорі пливе місяць, і під тобою пливе місяць. Тихе плесо2 ріки, наче велетенське люстро, відбиває в собі всю небесну далечінь.
• Доведи, що письменниця милується красою літнього вечора. Що її зачаровує? Назви художні засоби, за допомогою яких Марко Вовчок описує вечір і передає свої почуття.
• Склади загадки про зірки, місяць, небо, вечір.
1 О́брій - прилегла до землі частина небесного простору, небосхил.
2 Пле́со - широка ділянка річки зі спокійною течією.
• Знайди спільне й відмінне в змалюванні літнього вечора Лесею Українкою та Марком Вовчком.
• Виконай завдання (на вибір):
1. Вивчи і прочитай з пам'яті дві строфи вірша Лесі Українки «Сосна».
2. Прочитай з пам’яті опис (або його частину) вечора Марка Вовчка.
СОСНА
З вітром весняним сосна розмовляла,
вічнозелена сосна.
Там я ходила і все вислухала, що говорила вона.
Ой, не «зеленого шума» співала
вічно смутная сосна...
Ні, не «зеленого шума»!
Чулася в гомоні тяжка зимовая дума.
Ранком зимовим діброва мовчала,
наче замерзла сумна,
тільки рясним верховіттям шептала
вічнозелена сосна.
Там я ходила і все вислухала,
що говорила вона, -
та не веселая дума
чулася в гомоні того «зеленого шума»!..
Леся Українка
• Чому сумувала сосна у вірші Лесі Українки? Прочитай.
• Як ти гадаєш, коли верховіття сосни зашумить весело?
• Знайди в тексті вірша слова-ознаки, слова, ужиті в переносному значенні, звукопис. Як вони допомагають уявити описану картину, почути звуки в діброві?
Чи знаєш ти?
У давні часи дівчата виходили вітати весну хороводами, веснянками. Однією з найпоширеніших була веснянка «Зелений шум»:
Ой, нумо, нумо, в зеленого шума.
А в нашого шума зеленая шуба.
• Переглянь прочитані вірші Лесі Українки. У якому з них вона змалювала картину заходу сонця?
• 3 яких віршів рядки: «Прощай, веселеє сонечко ясне!», «Білії хмаринки, лебедині крила угорі гуляють...», «З вітром весняним сосна розмовляла...»?
• Який з прочитаних віршів нагадав тобі пісню? Яку музику (сумну, веселу, спокійну, ніжну) треба до нього дібрати?