З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ

ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4

АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ

НЕ ХОЧУ

Метелика ловити я не хочу:

він — квітка неба, хай живе

собі!

Хай крильцями барвистими

тріпоче,

щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

бо вдома їй джмеля

не погойдати

і не попити ранками росу!

І ні стеблинку, гілку чи

травинку

я не ображу — це страшенний

гріх!

Бо в кожній з них живе

тремка живинка,

що світиться довірою до всіх.

• Як ставиться поет до метелика, лісової квітки, що відчуває?

•  Чому найменшу шкоду, заподіяну природі, автор вважає страшенним гріхом? Прочитай відповідні рядки і поясни їх.

•  У яких віршах Анатолій Костецький розповідає про дива в природі, дива в людині?