6 КЛАС

ЛІНА КОСТЕНКО

ПІСЕНЬКА ПРО КОСМІЧНОГО ГОСТЯ

Достигають яблука ранети.

Рання осінь листя золотить.

Гарний хлопець з іншої планети,

Може, завтра в гості залетить.

Діло звичне — міжпланетні мандри.

Усміхнеться, зніме свій шолом.

Скаже: — Там, в сузір’ї Саламандри,

Твій коханий бив тобі чолом.

Я спитаю: — Є у вас поети?

Як по-марсіанськи — макогін?

Знаєш, там туманність Андромеди,

Хай не йде так часто на обгін.

Він посидить, трохи відпочине,

Цей мій дивний, нетутешній гість.

Планетарно синіми очима

Про безмежний космос розповість.

Прийдуть люди з ним погомоніти,

Хлібом-сіллю я їх пригощу.

Передам йому для Береніки

Білі айстри в крапельках дощу.

Перевірю техніку в ракеті,

Розкажу, як звуться журавлі.

Хай посіє в себе на планеті

Жменьку слів із нашої землі.

Апарат космічний загуркоче,

Пропливе смарагдовий кортеж...

—   Добре, я коли-небудь заскочу.

Ти в якій галактиці живеш?